Знайдено рідкісну фотографію ядерного удару по Хіросімі. ФОТО

У японському місті Хіросіма знайдено рідкісну фотографію американського ядерного удару 1945 року. Вона зображує грибовидну хмару ядерного вибуху, яка розпадається на дві частини.

Про це повідомляє PressTV iз посиланням на "Франс пресс".

За словами працівників Хіросімського меморіалу миру, чорно-біла світлина була знайдена серед речей, що належали одній із початкових шкіл міста.

Знімок був зроблений через півгодини після вибуху, за 10 кілометрів на схід від епіцентру ядерного удару.

Знайдене зображення

"Про існування цього зображення давно було відомо історикам, - повідомила куратор меморіалу. - Але його оригінал виявлено вперше".

Приміщення Хіросімського меморіалу миру - колишній Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма. Найближча до епіцентру вибуху (150 м) вціліла споруда.

Музейники зазначають, що знімок ядерного гриба, котрий розпадається на дві частини, є надзвичайно рідкісним.

Пейзаж Хіросіми після вибуху. Будівля Дому сприяння промисловості позначена червоною стрілкою. Переважно дерев'яні будинки в радіусі 2 км від епіцентру вибуху були повністю знищені

США завдали ядерного удару по Хіросімі 6 серпня 1945 року. Внаслідок бомбардування, за різними оцінками, померли (одразу або від спричинених хвороб) від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні було скинуто ядерну бомбу на місто Нагасакі - вона убила близько 70 тисяч. Половина з цих жертв загинула в перший день бомбардувань.

Вибуховий відділ американського ядерного проекту очолював уродженець Києва Георгій Кістяковський, родичі якого були активними учасниками перших визвольних змагань. Майбутній професор Гарварду, Кістяковський емігрував з України у 1920 році.

Дивіться також:

1941: наслідки японського удару по Перл-Харбору. Кольорове ВІДЕО

1945: США проти Японії. Зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

1991: Автострада Смерті. Шокуючі наслідки авіаудару по іракській колоні. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.