Табачник прибрав із тестів не тільки Бандеру, а й дисидентів

Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Про це пише Комерсант-Україна.

З розділу "Україна у 1929-1938 роках" зникли згадки про Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Розділ, що називався в програмі 2012 року "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності", перейменований в "Український державотворчий процес".

З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльність одного з перших урядовців радянської України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945-початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій.

Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова.

Міносвіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.