Спецпроект

Скульптури Пінзеля повернулися з Лувру в Україну. ФОТО

27 дерев'яних скульптур Йоганна Пінзеля, які впродовж листопада-лютого виставлялися у паризькому Луврі, повернули до Львова. І поки у музеї Пінзеля протікатиме дах і шукатимуть гроші на його ремонт, скульптури можна буде подивитися у Львівській галереї мистецтв.

Про це у коментарі Zaxid.NET розповіла генеральний директор Львівської галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

За словами гендиректора галереї, зараз скульптури – у Львівській картинній галереї, і проходять процес розмитнення. "Ще не відкривали фургони. Спочатку митники повинні зняти пломби, все перевірити, а тоді на ми дивитимемося на стан збереження творів", – додала вона.

Лариса Разінкова-Возницька розповіла, що із 27 скульптур, які виставлялися у Парижі, дев'ять були з Тернопільської області і п'ять – з Івано-Франківської.

"Візитна картка" Пінзеля - "Жертвоприношення Авраама" з костелу в селі Годовиця, зберігається у Львові. Фото: manastiri-basarabene.over-blog.com

Після розмитнення скульптури розвезуть музеями, а львівські залишаться для огляду у галереї на вул. Стефаника, 3.

"Спочатку треба зробити експозицію, а про відкриття виставки творів Пінзеля буде повідомлено трохи пізніше", – сказала вона у відповідь на запитання, коли львів’яни та гості міста зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у галереї на вул. Стефаника, 3.

Кошти на ремонт даху костелу кларисок, який перебуває у комунальній власності, мають закласти в бюджеті розвитку Львова на 2013 рік.

 Святий Валентин із хлопчиком (скульптура 1750 року) та святий Франциск (1740-ві) із Тернопільського краєзнавчого музею у Луврі. Фото: dw.ua

Виставка робіт Йоганна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Вхід на виставку "Йоганн Ґеорґ Пінзель: бароковий скульптор з України XVIII сторіччя" у Луврі. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.