Ностальгія за СРСР зменшується - соціологи

44% громадян України не шкодують про розпад Радянського Союзу в 1991 році, в той же час 41% - шкодують. Але два роки тому шкодували більше. Разом із кількістю старих людей зменшується і кількість прихильників СРСР. Чверть прихильників "Батьківщини" теж шкодує за Союзом.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє "Інтерфаkc".

Примітно, що серед прихильників КПУ 9% не шкодують про розпад СРСР (81% шкодують), а серед прихильників "Свободи" картина протилежна: про розпад СРСР жалкують 5% опитаних, а 87% не шкодують.

Про розпад СРСР також шкодують 58% прихильників Партії регіонів, 26% прихильників "Батьківщини" і 21% прихильників "УДАРу" (не шкодують - 28%, 60% і 65% відповідно).

"Порівняно з попереднім дослідженням, проведеним наприкінці 2010 року, кількість тих, хто жалкує про розпад СРСР, зменшилася з 46 до 41%, а тих, хто не жалкує навпаки зросла з 36 до 44%", - наголошується в звіті "Рейтингу".

"Таким чином, за останні 2,5 року ностальгія за СРСР зменшилася, що пов'язано, в першу чергу, з демографічними змінами, оскільки найбільшими прихильниками СРСР залишаються літні люди ...", - вважають в "Рейтингу".

Дивіться також:

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

60% українців визнають Голодомор геноцидом

36% відсотків українців вважають Сталіна великим вождем

Кожен десятий українець вважає себе радянською людиною

15% українців вважають, що перемога ГКЧП покращила б їхнє життя

83% українців підтримують Незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.