Карл Маркс потрапив у список Спадщини ЮНЕСКО. ФОТО

ЮНЕСКО доповнила список "Пам'яті світу" рукописами "Капіталу" і "Маніфесту комуністичної партії" Карла Маркса. До цього реєстру вносять пам'ятки світової документальної спадщини - і тепер Німеччина представлена там 17 документами.

Рішення про внесення нових документів до переліку "Пам'яті світу" ухвалили фахівці ЮНЕСКО на засіданні у Південній Кореї, повідомляє DW.de.

"Маніфест комуністичної партії" та перший том "Капіталу" Карла Маркса спільно запропонували на розгляд ЮНЕСКО Німеччина та Нідерланди. В обґрунтуванні сказано, що ці праці справили великий уплив на соціальні рухи в усьому світі від часу їх написання.

 Розворот першого видання "Капіталу" (1867)

Перелік ЮНЕСКО поповнися ще трьома німецькими пам'ятками. Це знаменитий небесний диск із німецького міста Небра, який фахівці називають найбільш раннім із досі відомих зображень зоряного неба. Диску понад 3600 років.

 Рукопис "Маніфесту..." (1848)

Також до списку увішла книга аптекарських рецептів із бенедиктинського монастиря міста Лорш, датована 795 роком. Вона вважається найстарішим медичним збірником німецького походження.

Ще одна документальна пам'ятка - Золота Булла, ухвалена 1356 року в німецькому Нюрнберзі. Це найважливіший законодавчий документ Священної Римської імперії на німецькій території. Цю заявку німці підготували спільно з австрійськими колегами.

 Небесний диск із Небри - карта зоряного неба Бронзової доби

Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу" для захисту світової документальної спадщини існує з 1992 року. До переліку документів, які охороняються, внесено 299 пам'яток із усіх регіонів світу. Німеччина представлена у списку із 17 артефактами, серед яких, зокрема, Біблія Гутенберга, "Дев'ята симфонія" Бетховена та "Пісня про Нібелунгів".

Україна приєдналася до цієї програми ЮНЕСКО рік тому - тож її внесок наразі скромний. У 2005 році Україна передала ЮНЕСКО в рамках програми "Пам'ять світу" зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору 1912-1947 років. Також Україна згадується у зв'язку з архівами Радзівіллів.

Як відомо, учора на тому ж засіданні ЮНЕСКО було прийнято рішення все ж таки не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

У січні 2012 року ЮНЕСКО виключила віденські бали з реєстру Світової спадщини через участь в одному з них неонацистів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також:

Короткий нарис українського марксизму

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

У Харкові перейменували площу Карла Маркса

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.