Янукович подивився реконструкцію боїв під Дніпропетровськом. ФОТО

У реконструкції, присвяченій 70-річчю визволення Дніпропетровська від нацистів, узяли участь більше 1,7 тисяч осіб. Масштабне шоу включало форсування Дніпра, захоплення плацдарму і президента Віктора Януковича.

Про це повідомляє 056.ua.

Реконструкція відбувалася на Заводській набережній у Дніпропетровську.

У ній брали участь представникам 26 клубів реконструкції з України та Росії.

Організації заходу допомагали Збройні сили України.

Було задіяно понад 170 одиниць техніки.

 Фото: 056.ua

Як і 70 років тому, підрозділи ЧА, подолавши Дніпро, вступили в бій з силами противника.

Фото: прес-служби Адміністрації президента

У 1943 році дві армії Третього Українського фронту (під командуванням Родіона Малиновського) 23 і 24 жовтня форсували річку, прорвали оборону противника, укріпилися на плацдармі і 25 жовтня визволили Дніпропетровськ.

 

Десятки тисяч дніпропетровців, присутніх на набережній, могли стежити за трансляцією реконструкції на великих екранах.

 
 

Президент Віктор Янукович спостерігав за боєм з високого правого берега.

 

Для зручності ВІП-персон організатори передбачили біноклі. А ось ветеранам, яких запросили на свято, біноклів не дісталося, повідомляє видання.

 

Битва за Дніпро - наступальна військова операція військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року. Дніпропетровська операція - одна зі складових битви.

 Зустріч старшого лейтенанта І.К. Кравченка з мамою у звільненому від гітлерівців селі Голубівка. 1943 рік, Дніпропетровська область. Фото: dnepr-forum.com

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Плакат із Дніпропетровського історичного музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Сержант-розвідник Третього Українського фронту. ФОТО

Рядовий Залізної дивізії Армії УНР. ФОТО

Реконструкція боїв із поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Бій УПА з НКВД і переодягненими чекістами. ФОТО

Танки в снігу. Бій ЧА з Вермахтом під Києвом узимку 1943-го. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.