В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м). ФОТО

В інтернет вивісили архівні документи Організації українських націоналістів (мельниківців), що були знайдені на Тернопільщині. Історики кажуть, що цей архів унікальний - досі не було знахідок саме мельниківського крила ОУН.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Основу збірки, розміщеної у відкритому доступі в Е-архіві визвольного руху Avr.org.ua, становлять 83 документи ОУН (під проводом Андрія Мельника) за 1939-1948 роки.

Серед них — вишкільні та пропагандистські матеріали (листівки, часописи, брошури), інструкції, записки, накази та звіти тощо.

"Документи були знайдені під банею церкви села Доброводи Збаразького району Тернопільської області під час ремонту", — розповів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Як відзначають історики ЦДВР, це справді унікальний випадок, адже раніше не було подібних знахідок документів саме мельниківського крила ОУН.

 Пропагандивна листівка із програмою ОУН(м), зокрема про "Державний господарський план, що унеможливить анархію капіталістичного виробництва". Дата невідома

До архіву документи передав у 2006 році голова Братства вояків ОУН-УПА в Тернопільській області Петро Касьянчук.

Листівка ОУН(м) проти ОУН(б). Бандерівців називають "диверсантами", які відреклися від тризуба з мечем (символ ОУН) і гасла "Слава Україні! Вождеві слава!". Вересень 1941 року

"За допомогою документів можна яскраво простежити принципи вишкільної системи ОУН(м) — через інструкції для юнацтва, цілі, політичну програму й устрій організації, - зазначила науковий співробітник ЦДВР Ольга Зброжко. - Пропагандистську діяльність ілюструють маніфести, заклики, промови лідерів, а також звернення до членів та прихильників".

 Звернення ОУН(б) до вчителів. "Нам казали, що "Слово о полку Ігоревім" є російським твором..." Є і про "прокляте усім світом юдине плем'я". Дата невідома

Архів містить також примірники підпільних видань ОУН(м), а саме часописи "Юнак", "Сурма", "На пробій", "Український націоналіст", брошуру "Свято зриву" за 1941-1943 роки.

 Обкладинка видання "молодіжки" ОУН(м) "Юнак". Червень 1943 року. В цьому номері є стаття про відомого поета УСРР Василя Мисика, який у ті часи потрапив у німецький полон як вояк Червоної армії (хоч автори статті про це і не знали), звідки втік у 1945-му. Після смерті Сталіна, відсидівши ще й у радянських таборах, Мисик став однією з легенд українського перекладу

Дуже цінними у архіві, на думку істориків, є документи Служби безпеки ОУН(м), оскільки це найменш досліджений аспект її діяльності.

 Документ СБ ОУН(м). Записані від руки пронацистські гасла. Дата, місце і автор невідомі

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11198 документів.

Дивіться також інші матеріали за темами "Архіви" та "Інтернет"

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.