Спецпроект

ДВІ ТРЕТИНИ УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Майже дві третини (66%) українців погоджуються із твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на результати дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" у жовтні 2013 року.

Не погоджуються з таким твердженням 22% опитаних, ще 12% не визначились з цього питання.

За останні чотири роки зафіксовано найбільший відсоток респондентів, які вважають Голодомор геноцидом. Водночас різко - з 34% - зменшилася кількість незгодних з таким твердженням.

Зокрема, згідно з результатами досліджень соціологічної групи "Рейтинг", у 2010 році цей відсоток становив 61%, у 2011 і 2012 роках – менш як 60%.

Дослідження проводилося 26 вересня – 6 жовтня 2013 року. Всього опитано 2 тисячі респондентів.

Дивіться також:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - березень 2012 року

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.