Студентів запрошують досліджувати український визвольний рух (конкурс)

Студентів українських вишів запрошують взяти участь у конкурсі наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Для переможців передбачено 3 премії: за найкращу роботу – 3 000 грн та дві премії по 2000 грн та 1 000 грн відповідно, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Конкурс проводиться уже четвертий рік поспіль. Організатори — Центр досліджень визвольного руху, Інститут суспільних досліджень, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Міністерства освіти і науки України.

Учасниками можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів. Для участі потрібно до 15 вересня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), власне фото у форматі jpeg, ілюстрації до роботи у форматі jpeg, якщо такі є, та підписи до ілюстрацій у форматі Word.

 

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

• повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

• селянський опір колективізації;

• ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність Миколи Сціборського в Парижі", "Діяльність Яослава Моралевича в США");

• чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

• діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

• повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами, особливостями проживання у криївках тощо).

Як розповіла координатор конкурсу, керівниця академічних програм ЦДВР к.і.н. Марта Гавришко, тематика може виходити поза заявлені межі, якщо учасник/ця це обґрунтує: "Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел. Ми хочемо розвивати студентські наукові дослідження українського визвольного руху".

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху: к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"; к.і.н. Марта Гавришко, керівниця академічних програм Центру досліджень визвольного руху.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.