На Рівненщині теж знайшли бідон із архівом УПА

На Рівненщині виявили архів одного з підрозділів Української повстанської армії (УПА).

Документи, заховані у бідоні з-під молока, випадково знайшли місцеві мешканці, повідомляє "День".

Архів відкопали у Березнівському районі, на межі сіл Мала та Велика Совпа. На нього натрапили місцеві мешканці.

"Повстанці використовували практику ховати найрізноманітніші документи у бідони з-під молока і закопувати їх, - розповів працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. - Вони не мали можливості зберігати, скажімо, пропагандистські листівки в інших місцях, тому застосовували цей спосіб. Власне, такий "подарунок" від повстанців ми й знайшли".

Бідон мав пошкодження, документи були у воді, тож виникли складнощі з їх збереженням.

Фото: Ігор Марчук

У знайденому архіві були тиражі листівок та брошур, а також "Історія України" Грушевського і підручник з радіофізики. Останні використовувалися для навчання особового складу під час зимового перебування на нелегальному становищі, припустив Марчук.

"Взимку в криївках повстанці навчалися, із побратимами займалися більш освічені підпільники, - зазначив співробітник музею. - Були випадки, коли у криївках натрапляли на підручники з іноземних мов, філософські трактати".

Також у знайденому архіві виявили так звані "бофони" – облігації бойового фонду повстанців.

Частину документів презентували в Рівненському обласному краєзнавчому музеї в рамках відзначення 110-річчя з дня народження художника УПА Ніла Хасевича.

Читайте також:

На Львівщині знайдено бідон із архівом УПА

На Львівщині знайдено архів районного проводу ОУН

"Чорні археологи" продають архів УПА за 500 тисяч. ФОТО

У церкві на Тернопільщині знайшли архів ОУН(м)

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.