Спецпроект

80% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ. Соціологія

Більшість громадян України (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.

Відповідне дослідження в жовтні 2015 року провела соціологічна група "Рейтинг".

Проти такого твердження виступили 12% опитаних. Не визначились - 8%.

За останні два роки значно збільшилась кількість тих, хто погоджується, що Голодомор був геноцидом (з 66% у 2013 до 80% у 2015 році), наголосили соціологи.

За останній рік майже вдвічі зменшилася кількість тих, хто не визначився щодо цього питання.

Противників визнання Голодомору геноцидом за минулы п'ять років поменшало з 25 до 12%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх без виключення регіонів.  Найбільше – на Заході (98%) та Центрі (87%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхніх доходів, тим більше серед них підтримка тези щодо визнання Голодомору геноцидом.

При цьому, серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 90%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 60%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (84% проти 79%).

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%.

Цього року Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 28 листопада.

Програма заходів у Меморіалі пам'яті жертв Голодомору - за посиланням. 

Нагадаємо, в 2013 році 66% українців вважали Голодомор геноцидом, 22% заперечували таке твердження. 2% громадян України нічого не чули про Голодомор.

ТАКОЖ:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - 2012 рік

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Голодомор – реакція на мільйонний "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор вважаються тероризмом. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.