Спецпроект

Створено карту руйнувань українських і польських пам’ятників. ІНФОГРАФІКА

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Днями Президент України Петро Порошенко засудив руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах та наругу над Державним Гербом України. У телефонній розмові 3 травня глави держав України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

 Як відомо, наруга над пам’ятником воїнам УПА на цвинтарі польського села Грушовичі поблизу Перемишля, що відбулася 26 квітня, була санкціонована місцевою владою та отримала схвалення у Варшаві — відповідні заяви оприлюднили польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі.

 Карта руйнувань створена у співпраці зі Студією інфографіки Remarker. Щоб збільшити натисніть тут.

 "Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу — зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятні знаки українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами", — розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд. 

Відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку із вандалізмом у Грушовичах — офіційне схвалення таких дій – змусили Український інститут національної пам’яті призупинити процес легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105. 

"Розмова Президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації", — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.