Бандерівську ідеологію заборонами не переможеш — Кадиров

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Сайт "Ехо Москви" поширив коментар Рамзана Кадирова, посилаючись на канал президента Чечні в "Телеграмі".

"Польща зіткнулася з наслідками втручання країн, які несуть "демократію" в інші держави. Ці країни, затіваючи революцію в Україні, подавали все як захист інтересів українського народу, а в підсумку руїна, хаос, анархія та нацистська ідеологія. І це зачепило не тільки Україну, але і її сусідів. "Бандерівські настрої" стали небезпечними й для Польщі", — написав Кадиров.

Голова Чечні посварив польських політиків:

"Про це Росія неодноразово попереджала, закликаючи Європу не забувати, якою ціною далася перемога над Третім Райхом. Знищення пам'ятників солдатам, насмішки й збиткування на адресу ветеранів ВВВ не минулися безслідно. Зловісний вишкір нацизму загрожує Європі. Якби ви дослухалися до Росії, то можна було б зупинити це зло, яке насувалося, в зародку".

При цьому Кадиров запропонував власний шлях боротьби з "бандерівською ідеологією":

"Та все ж, перезаписуючи історію неможливо перемогти "бандерівську ідеологію", неможливо перемогти нацизм, неможливо перемогти тероризм. Ви повинні дати людям на заміну іншу ідеологію, ідею можна вбити тільки іншою ідеєю.

"Заборонні заходи, покарання й переслідування мало чим допоможуть, якщо й далі проводитиметься агресивна зарубіжна політика у відношенні тих, хто врятував світ від фашизму".

Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.