Парубій пообіцяв жорстку відповідь польському парламенту. ТЕКСТ проекту постанови ВРУ

Верховна Рада у вівторок розгляне постанову у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща так званого "антибандерівського закону".

Про це сьогодні заявив спікер парламенту Андрій Парубій, повідомляє Українська правда.

Постанова 7553 вже зареєстрована на сайті ВР. Парубій наголосив, що її підтримують більшість у залі.

"Він на півтори сторінки… Завтра я запропоную його розглянути одним із найперших питань. Я буду пропонувати прийняття постанови, яка є одночасно і жорсткою і вона погоджена всіма фракціями і погоджена з МЗС. І найголовніше є рішення комітету", - сказав він.

"Я переконаний, що ця постанова буде підтримана усім залом Верховної Ради", - додав Парубій.

Далі подаємо повний текст Постанови:

"Верховна Ради України з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сейму від 26 січня та Сенату Республіки Польща від 1 лютого 2018 року щодо ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів" і дається упереджене та суперечливе визначення цього поняття, що відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві.

Відвертий діалог, вільний обмін думками та академічна свобода  опинилися під загрозою кримінального переслідування, що є несумісне з демократичними цінностями.

Верховна Рада України категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів та нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного.

Ухвалені законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща, а також принципам, які були погоджені сторонами, серед іншого, у Декларації пам’яті і солідарності від 20 жовтня 2016 року. Саме в цій Декларації Верховна Рада України і Сейм Республіки Польща відзначили боротьбу українських і польських національних сил антикомуністичного руху опору, які створили моральну основу для відновлення незалежності наших держав.

Верховна Рада України і Сейм Республіки Польща також погодилися з необхідністю активізації неупереджених історичних досліджень та "стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах".

Ми повинні пам’ятати і передавати прийдешнім поколінням правду про дійсні, а не вирвані з загального контексту причини, які призвели до кровопролиття між нашими народами в роки Другої світової війнита в інші періоди нашої історії і які мали трагічні наслідки для наших народів.

Незаперечним є те, що як уминулому, так і сьогодні розпалювання конфліктів між традиційно дружніми українським і польським народами лежить в інтересах спільних ворогів нашої державності і суверенітету, якими були нацистський і комуністичний режим, а сьогодні – російський агресор і окупант.

Нашу найбільшу тривогу викликає той факт, що розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатне безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі і працюють задля її економічного зростання у тому числі.

Ця тема становить виняткове значення і є предметом прискіпливої уваги для Парламенту України. Нас також турбують  демонстративні акції знищення українських пам’ятників на території Польщі, напади на учасників релігійних урочистостей, членів української громади Польщі, заборони проведення культурних заходів та шовіністична риторика.

Лише об’єктивна, зважена і неупереджена оцінка усіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які мали місце упродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам’яті усіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство між Україною та Республікою Польща, що є запорукою миру і безпеки в цілій Європі та світі.

Верховна Рада України солідарна з міжнародною спільнотоюу питаннях недопущення заперечення злочину Голокосту.

Верховна Рада України закликає польську сторону до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку двосторонніх відносин.

Закликаємо Президента Республіки Польща скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість."

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.