Розенко порушив питання про відновлення українських пам'ятників перед польським міністром

Українська делегація під час зустрічі з польськими колегами порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Про це заявив журналістам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко після переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пйотром Глінським, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наша сторона порушила питання про необхідність розглянути і вирішити питання щодо відновлення, реставрації сплюндрованих, понівечених і зруйнованих українських пам'ятників на території Польщі незважаючи на їх статус - легальний чи нелегальний", - сказав Розенко.

Він зауважив, що в Україні теж є приклади подібних провокацій, коли паплюжаться пам'ятники, у тому числі польські. Розенко акцентував, що українська сторона ніколи цього не приховувала, але влада завжди жорстко реагувала на такі випадки.

"А головне - що всі, в тому числі польські пам'ятники, які були понівечені або сплюндровані вандалами на території України, повністю, до одного, відновлені в тому вигляді, в якому вони були побудовані, ще раз наголошую, незважаючи на те, були вони легальні чи нелегальні", - підкреслив віце-прем'єр.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що й більша частина польських пам'ятників в Україні не були належним чином оформлені, тож є у певному сенсі нелегальними.

Розенко поінформував, що під час зустрічі з польськими колегами обговорювалося також питання обмеження в'їзду до Польщі деяких українських громадян.

"Нас теж турбує це питання, особливо в контексті ухваленого закону, щоб не допускати такого надалі і зробити все, щоб були зняті відповідні заборони з науковців, представників громадських об'єднань і державних органів влади", - підкреслив віце-прем'єр.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.