Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Про це повідомляє сервіс wiadomosci.onet.pl.

У своїй промові під час урочистостей в Сагрині історик і голова місцевого українського товариства Григорій Купріянович назвав знищення цивільного населення цього села у 1944 році злочином проти людяності, здійсненим польським підпіллям.

Зміст промови Григорія Купріяновича викликав обурення люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Він оголосив на прес-конференції, що подаватиме клопотання до прокуратури.

Про початок слідства поінформував на Twitter Марек Вєчєжак з прес-офісу люблінського воєводи:

"Після подання воєводи Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замостю розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагринюі головою Українського товариства у Люблині".

Спочатку слідство передали  з окружної прокуратури в Змостю до слідчого відділу Інститут національної пам’яті, його люблінської філії. Але пізніше слідство повернули до окружної прокуратури.

"Ми розпочали слідство стосовно статті 133 кримінального кодексу. Ідеться про публічну зневагу польської нації. За це передбачено до 3 років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків," - повідомила Ева Кузьницька з Окружної прокуратури в Замостю.

Президент України Петро Порошенко слухає промову Григорія Купріяновича під час урчистостей в Сагрині 8 липня 2018 року

Повний текст: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 

 

Нагадуємо, 8 липня 2018 року у Сагрині за участі Президента України Петра Порошенка відбулося урочистосте відкриття пам’ятника польським громадянам українського походження, які загинули від рук Армії Крайової.

Монумент був збудований у 2009 році. Існувала домовленість про його спільне відкриття президентами України і Польщі. Проте з політичних причин Президент Польщі Лех Качинський попросив українського колегу Віктора Ющенка відтермінувати відкриття з огляду на передвиборчу ситуацію.

З 2014 року українська сторона здійснювала зусилля, щоб поновити домовленості щодо спільного відкриття монументу в Сагрині за участі президентів двох країн.

Різанина у Сагрині розпочалася вніч на 10 березня 1944 року. Бойовики Армії Крайової та Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая (псевдонім "Рись") замордували за різними оцінками від 800 до 1240 місцевих мешканців. За іменами встановлено 660 осіб.

На честь Станіслава Басая в місті Грубешові названа вулиця, встановлені меморіальні таблиці, регулярно відбуваються урочистості на місцевому рівні.

Читайте також:

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.