Директор Британського музею: вивіз мармурів Парфенону був "креативним актом"

Директор Британського музею назвав вивіз мармурів Парфенону з Греції в ХІХ столітті "креативним актом". Греки розізлилися.

В інтерв’ю грецькій газеті Хартвіг Фішер виключив можливість повернення до Греції скульптур віком 2500 років, які значна частина грецького суспільства вважає вкраденими, повідомляє The Guardian.

Греція рішуче домагається повернення скульптур, які популярно відомі як мармури Парфенону, або ж мармури Елгіна, однак Британський музей неодноразово відповідав відмовою.

 Деякі зі скульптуп з Парфенону в залі Британського музею. Фото: The Guardian

Фішер заявив, що ці об’єкти слід розглядати як "введені в новий контекст":

"Ми повинні цінувати цю можливість. Можна було б, звісно, засмутитися через факт, що природне середовище зникло. Коли ви переносите культурну спадщину до музею, ви її забираєте з природного середовища. Утім, таке перенесення теж є креативним актом".

За словами Фішера, те саме можна сказати й про Музей Афінського Акрополя.

"З того, чим ми захоплюємося в Музеї Акрополя, ніщо не було створене спеціально для Музею Акрополя. Його експонати близькі до свого природного середовища, але їх, знову ж, забрали звідти й цим уже змінили".

 Метоп із зображенням бою лапіта з кентавром з колекції Елгіна. Фото: Wikipedia

Далі в інтерв’ю Фішер заперечив думку, що Греція була легітимним власником мармурів.

"Об’єкти в колекції Британського музею належать уповноваженим представникам музею", — сказав він і додав, що музей може погодитися лише позичити предмети, якщо Греція визнає легітимне право власності за Британським музеєм .

Міністр культури Греції Мірсіні Зорба засудив заяву Фішера про "легітимного власника" як таку, яка демонструє "вузький і цинічний управлінський підхід":

"Гірко чути таке від директора Британського музею та знаного історика мистецства. Його коментарі опускають культурну спадщину з рівня безцінної універсальної цінності до суто обмінного продажу".

 Скульптура Діоніса з Парфенону. Фото: Wikipedia

Повертати мармури Парфенону забороняє законодавство Великої Британії. Але лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін заявив, що він поверне експонати, якщо його партія виграє вибори.

Речник Британського музею сказав: "Хартвіг Фішер озвучував тривалу позицію Британського музею. Ми переконані, що можливість бачити ці чудові предмети у контексті світової колекції є вигіднішою для громадськості. Музей активно дає в тимчасове користування свої експонати по цілому світі, і таке користування може бути тривалим, але не безстроковим".

Нагадаємо, ідеться про колекцію грецьких старожитностей, вивезену з Греції (яка була частиною Османської імперії) британським послом Томасом Брюсом 7-м лордом Елгіном та його агентами протягом 1801—1811 років. Брюса звинувачували у варварському поводженні зі статуями та елементами давньогрецької архітектури.

У 1816 році колекцію Елгіна придбав уряд Великої Британії для Британського музею, де вона зберігаєтсья й донині, незважаючи на вимоги влади Греції повернути старожитності.

Як повідомлялося, Музей новин у Вашингтоні збираються закрити й продати.

У Нью-Йорку відкрився перший у США Музей шпіонажу КГБ.

Музей лемківської культури в Польщі з лютого 2019 року знову прийматиме відвідувачів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.