Спецпроект

У Канаді вшанували повоєнну хвилю української іміграції. ФОТО

У канадському Галіфаксі відкрили меморіальну дошку "To The Shores of Freedom" ("Дo бepeгів надії") з нагоди вшанування повоєнної хвилі української іміграції до Канади.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформ із посиланням на сторінцу торонтського радіо SOFU Radio у Facebook.

 
Фото: SOFU Radio

«У суботу, 25 травня 2019р. в Музеї іміграції Pier 21 в м.Галіфакс, Канада, відбулася важлива подія - відкриття меморіальної дошки, присвяченої повоєнній хвилі іміґрації українців до Канади», - йдеться у повідомленні.

 
Фото: SOFU Radio

Як зазначається, проект започаткований та здійснений Ліґою українок Канади за підтримки Ліґи українців Канади (до 1993 р. Ліґа визволення України – ред).

Засновниками обох Ліґ були повоєнні емігранти - політичні діячі та борці за волю України, які через переслідування на Батьківщині змушені були шукати свободи і кращого життя за океаном, звідки продовжили боротьбу за Українську Державу. Саме сюди, до Pier 21, прибували емігранти з різних країн, і тому це місце дуже пам'ятне та емоційне.

 
Фото: SOFU Radio

Під час урочистої програми було показано спеціально створений документальний фільм, що розповідав про чотири хвилі еміграції українців до Канади, причини та умови переїзду українців сюди.

Над стрічкою працювали відома режисер Адріяна Лугова та консультанти Христина Бідяк та Іванка Баран Пиркис. Фільм справив сильне враження на присутніх.

 
Фото: SOFU Radio

Ведуча вечора Наталка Попович підписала для Музею свою книгу «Доля», яка розповідає про життєвий шлях Наталки Таланчук, довголітньої членкині Ліґи українок Канади (відділ Едмонтон).

Як йдеться в анотації, це правдива історія шляху жінки до волі, яку вона знайшла на гостинній канадській землі. Героїня пережила жахи війни, голоду і трудових таборів завдяки персональному кредо: цінуй життя, люби ближнього, роби добро і будуй своє життя.

 
Фото: SOFU Radio

Як відомо, Pier 21 (Причал 21) був кінцевим пунктом океанського лайнера та іміграційним відділом з 1928 по 1971 рік в Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада. Понад 1 млн імігрантів приїхали до Канади через Pier 21.

Він є останнім з іміграційних пунктів Канади, які збереглися. Цей об'єкт часто порівнюють зі знаковим американським іміграційним шлюзом Елліс Айленд. У колишньому іміграційному пункті наразі розміщуються Канадський музей іміграції, коледж мистецтва та дизайну, магазині роздрібної торгівлі тощо.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.