У Парижі на аукціоні продали архів адмірала Колчака

У Парижі пройшов аукціон, в ході якого з молотка пішов архів адмірала Олександра Колчака. Покупці заплатили за нього більше 3 мільйонів євро.

Аукціонний будинок Drouot назвав торги "справжнім тріумфом", передає mir24.tv із посиланням на агентство AFP.

Архів Олександра Колчака. Частина колекції
Архів Олександра Колчака. Частина колекції

Як зазначається у повідомленні, за 211 320 євро був проданий нагородний лист царя Миколи Другого про присудження Колчаку хреста Святого Георгія. Лист Колчака дружині Софії пішов з молотка за 120 320 евро.

Всього на торгах було представлено 391 лот, в тому числі знайдений архів Колчака і бібліотека воєначальника. Особливий інтерес у колекціонерів викликали рукописи, що зберігалася в сім'ї Колчака з моменту написання, а також лист дружині Колчака з розповіддю про обставини його розстрілу.

Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини
Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини

У свою чергу видання "Новая газета" повідомляє: "На кошти меценатів переважна частина лотів викуплена для Дому російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина і Державного архіву Російської Федерації.

Деяка кількість документів буде перебувати в російських приватних колекціях. Дім російського зарубіжжя у 2020 році планує організувати виставку придбаного архіву спільно з державними та приватними архівами, які брали участь в аукціоні".

Нагадуємо, що підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен.

Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака – Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.