Дубль два: проспект Григоренка готуються перейменувати на Жукова ще раз

Харківський міський голова Геннадій Кернес визначив заходи, пов’язані із підготовкою подання про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це йдеться у розпорядженні мера Харкова, оприлюдненому на сайті міськради, передає MediaPort.

 

Так, відділ з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради має узагальнити зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення, підготувати проєкт подання, а також разом з юристами міськради проєкт рішення Харківської міської ради про перейменування.

Департаменту житлового господарства, адміністраціям районів доручено визначити кошторис витрат, пов'язаних зі зміною назви.

Міськрада діє на підставі громадського обговорення, за яким більшість його учасників, як стверджують у міськраді, підтримала перейменування. У підсумковому звіті йдеться, що за перейменування висловилися 86,1% (11193), а проти 13,9% (1807).


Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.