У Харкові допитали директора дитбудинку, немовлят з якого знімали у фільмі "Дау"

У Харкові, у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень за фактами можливих катувань, допитали директора обласного будинку дитини №3, вихованців якого 10 років тому задіяли в зйомках фільму Іллі Хржановського «Дау».

Про це розповів кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

 

"Директора будинку дитини №3 вже допитали. Є розуміння того, що дійсно діти з установи були задіяні в зйомках. І зараз вирішується питання щодо доступу до документації будинку дитини та інших процесуальних дій у справі", - повідомив Чубенко.

Що саме повідомила директор, не розголошується.

Як стало відомо Укрінформу, дозвіл на використання кількох дітей у фільмі давав свого часу департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

В обласний будинок дитини №3 (розташовується на вулиці Амосова, 44, у Немишлянському районі міста Харкова) потрапляють діти з різними вадами розвитку, в тому числі й з синдромом Дауна, зокрема, малюка з таким захворюванням брали для зйомок.

Протягом двох днів кореспондент Укрінформу намагалася поговорити з керівником будинку дитини Тамарою Скульською, однак, за словами співробітниці, яка брала слухавку, директор була то "на обході", то "на виїзді в департаменті". На дзвінки на мобільний телефон керівниця також не відповіла.

Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Режисер фільму "Дау" заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.