Литва винесла на саміт ЄС питання переписування історії Росією

Президент Литви Гітанас Науседа виніс на саміт ЄС питання переписування історії Росією. Він хоче, щоб Євросоюз дав зрозуміти РФ, що не терпітиме таких спроб

Як повідомляє DW, Литва винесла на обговорення саміту ЄС, який розпочався у п'ятницю, 17 липня, питання "спроб Росії переписати історію". Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, прибувши на зустріч глав держав і урядів країн Євросоюзу в Брюсселі, повідомляє кореспондент DW.

 
Президент Литви Гітанас Науседа

"Останнім часом ми бачимо спроби Росії переписати історію та приховати історичні факти (…) Я хочу порушити це питання та спробувати пояснити моїм колегам, що це стає систематичною політикою стосовно історичних фактів", - заявив Науседа. Він вважає, що Євросоюз має відреагувати і перейти до проактивної політики, "аби пояснити нашим російським партнерам, що ми не будемо терпіти такі спроби". "Ми повинні дуже чітко сказати, що така політика вплине на відносини ЄС і Росії", - зазначив політик.

Науседа нагадав, що не лише Литва, але й усі країни Балтії, а також Польща сильно постраждали під час Другої світової війни. "Наше завдання - нагадати про ці велетенські страждання, які Друга світова війна принесла нашим країнам і державам. Ми не можемо дозволити цій історії повторитися знову", - додав президент Литви.

На прохання Литви у порядку денному саміту з'явилася категорія "Інше", в рамках якої і обговорять тему переписування історії. Якихось рішень з цього питання не передбачається.

Як відомо, за останній час між Росією та країнами Балтії та Польщею виникло кілька суперечок щодо історії.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.