Кабмін затвердив план заходів до Дня пам’яті захисників України

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

"На засіданні уряду було затверджено розпорядження КМУ "Про заходи з відзначення у 2020 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", який з 2019 року щорічно відзначається в Україні 29 серпня. Проєкт розпорядження розроблений за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що його основна мета - впровадження нових традицій ушанування пам'яті загиблих воїнів - захисників України. Як очікується, розпорядження матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та сімей загиблих, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, сприятиме консолідації та розвиткові української нації.

У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів та трансляцій на телебаченні й радіо, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів.

Крім того, обласним та Київська міській держадміністраціям дано доручення до 15 серпня розробити і затвердити свої регіональні плани вшанування пам'яті загиблих захисників України.

Також цього року планується встановлення зменшених копій державного прапора на усіх могилах захисників України, проведення всеукраїнської акції пам'яті "Сонях", велопробігу ветеранів за маршрутом Ужгород – Маріуполь та низки  інших заходів.

Як повідомлялося, цей пам'ятний день встановив 24 серпня 2019 року Президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.