Полтавська міськрада погодила місце спорудження пам'ятника Петлюрі

На черговій сесії Полтавської міської ради погодили місце встановлення пам’ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ і флоту УНР Симонові Петлюрі.

Скульптуру установлять поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці Симона Петлюри неподалік скверу Матері та дитини. За таке рішення проголосували більшість депутатів Полтавської міської ради: 23 з 27 присутніх на сесії, повідомляє УІНП.

 

"Всі ми знаємо, що зараз триває російсько-українська війна, яка має не тільки збройний вимір. У тому числі є вимір війни пам'ятей. Лише три промовисті приклади.

Яке було перше рішення в Криму після окупації? Це демонтаж пам'ятника основоположнику Військово-морських сил України, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Потім усі підручники з історії України вилучили з усіх шкіл на території півострова, звезли до Сімферополя і там в одному із двориків спалили. Відразу після встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі у Вінниці, президент держави-агресора Володимир Путін повторив комуністичні пронафталінені вигадки про антисемітизм Петлюри.

Отже, Ваше голосування, панове депутати, стане внеском у протидію російській агресії у сфері війни пам'ятей", - звернувся до депутатів представник УІНП Олег Пустовгар, що був присутній на засіданні.

Представник УІНП також поінформував депутатів що профільна комісія при міськвиконкомі схвалила лист облдержадміністрації щодо спорудження пам'ятника та рекомендацію Державного архіву Полтавської області, обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Українського інституту національної пам'яті.

Депутат міськради, ветеран російсько-української війни та один з розробників проєкту пам'ятника Юліан Матвійчук уточнив, що з технічної точки зору, ділянка повністю відповідає вимогам для встановлення.

"Виявилось, що мереж там немає, окрім "Полтававодоканалу", де знаходяться їх труби. Коли монтуватимуть там пам'ятник, вони звідти їх дістануть", – пояснив депутат.

Майбутній вигляд пам'ятника визначать прозорі демократичні процедури. Виготовленням документації та проведенням Всеукраїнського відкритого архітектурно-мистецького конкурсу на ескіз-проєкт пам'ятника опікуватиметься Полтавська облдержадміністрація.


Нагадуємо, що голова УІНП Антон Дробович підтримав ініціативи громадськості та облдержадміністрації щодо спорудження у Полтаві пам'ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ та флоту УНР Симонові Петлюрі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.