На Київщині невідомі зірвали пам’ятну табличку громадсько-політичному діячеві

Дошку зірвали з приміщення школи у Медвині, де у 1910-х роках навчався Іван Дубинець — громадсько-політичний діяч, археолог, геолог, автор книги спогадів «Горить Медвин» про Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 років, активний діяч української діяспори в США, співзасновник товариства «ДОБРУС» (Демократичного об’єднання бувших репресованих совєтами), що займалося просвітницькою і правовою діяльністю, розповідаючи закордоном про злочини СССР проти українців, зокрема про Голодомор.

Про це повідомляється на ФБ-сторінці "Сторіччя Медвинського антибільшовицького повстання".

 

Табличку встановлювали активісти освітньої ініціативи "Медвин. Повстання" за підтримки Медвинського краєзнавчого музею, якому зараз і належить будинок, до сотої річниці Медвинського антибільшовицького повстання.

Тоді ж, у серпні цього року, розробили історико-туристичний маршрут, пов'язаний із учасниками та місцями цієї події та промаркували всі ці локації інформаційними табличками.

Крім пам'ятної таблички Іванові Дубинцю зникла табличка поблизу урочища Хабні в Медвині, де 28 серпня 1920 року медвинські повстанці відбили наступ більшовиків.

 


ДОВІДКА. Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 рр. являлося збройним виступом проти більшовицької окупації мешканців Медвина, Ісайок на сусідніх сіл на півдні Київщини, що підтримували Українську Народну Республіку.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.