У Львові відкрили мурал "Петро Франко. Повернення (з) легенди"

У Львові відбулось відкриття муралу з портретом Петра Франка, 130-ліття якого святкуємо цього року

Відомий художник Святослав Владика та творча група "Sacred Universe" намалювали мурал на підпірній стіні музею на вул. Івана Франка, 150.

"Насамперед хочу подякувати усім працівникам за вашу працю і за ваші ініціативи. За те, що стільки робите для того, аби популяризувати славний рід Франків. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки.

І сьогодні мене переповнюють радість і гордість за те, що Львівщина так гідно вшановує пам'ять Франкового сина. Нещодавно, на свято Покрови, у Нагуєвичах відкрили перший в Україні пам'ятник Петрові Франку, сьогодні ми свідки відкриття муралу.

Дякую митцеві Святославу Владиці за довершену роботу, ініціаторам та організаторам створення муралу, та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту", - зазначив під час відкриття муралу голова Львівської ОДА Максим Козицький.

 

"Сьогодні ми маємо честь бути тут, на відкритті проєкту, присвяченого інженерові-хіміку, науковцеві, педагогу, письменнику, винахіднику, депутату, авіатору, воїну, але на жаль, досі мало відомій постаті.

Цей проєкт зародився завдяки солідарності людей, які не говорять багато, але роблять швидко і якісно. Вкотре дякую за можливість створення муралу облдержадміністрації, адже у день народження музею Франка, 10 жовтня, ми отримали подарунок – Сертифікат на реалізацію арт-проєкту "Петро Франко. Повернення" на суму 98 тис гривень", - розповів директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

Під час відкриття франкознавиця, доцент ЛНУ імені Івана Франка Наталя Тихолоз розповіла про життя і творчість Петра Франка. Вітальне слово виголосила також Анастасія Слюсаренко, очільниця Львівського осередку Пласту. Святослав Владика, художник, автор муралу, поділився своїми враженнями від творчої праці.

Музичний супровід заходу створила Національна Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик". Почесну варту несли пластуни та члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.