У Києві презентували адаптований для дітей посібник з історії Криму

В Укрінформі презентували перший адаптований для дітей навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", який дозволить усім бажаючим познайомитися з правдивою історією Криму і його корінного народу.

Про це керівник громадської організації "Кримська родина" Аніфе Куртсеітова розповіла в середу під час брифінгу в Укрінформі.

 

"Коли після трагічних подій в Криму кримськотатарські родини стали виїжджати на материкову Україну, ми вирішили щось почати робити для наших дітей ... Ми створили при громадській організації "Кримська родина" дитячий культурно-просвітницький центр, в якому почалися заняття з сімома дітьми, зараз їх більше 100.

Заняття велися з кримськотатарської мови та літератури, також проходили майстер-класи та уроки з кримськотатарської музики, культури, але мрія була вести уроки історії Криму та кримськотатарського народу і два роки тому ми ініціювали перші такі уроки", - розповіла Куртсеітова.

За її словами, складність при веденні таких занять була в тому, що в Україні не було адаптованих для дітей посібників про історію Криму і кримськотатарського народу.

Зазначається, що написати і видати такій посібник допомогла команда істориків і дослідників, а саме Гульнара Бекирова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко і Бекір Аблаєв.

"Два роки ми писали і радилися з істориками, з Міністерством освіти України, і півроку тому Український культурний фонд підтримав наш проєкт "Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво".

У рамках проєкту ми почали готувати перший навчальний посібник "Історія Криму і кримськотатарського народу", а також створили просвітницьку платформу, на базі якої не тільки діти, а й усі бажаючі можуть вивчати історію кримськотатарського народу, читаючи посібник, який вже сьогодні можна завантажити на нашій платформі", - розповіла Куртсеітова.

Як повідомила активістка, посібник випущено тиражем 1000 примірників, 500 з них – українською мовою, 500 – кримськотатарською.

Найближчим часом за підтримки однієї з міжнародних організацій книгу планується перекласти на англійську мову. Крім того, в планах – збільшити тираж посібника.

За словами члена організації "Кримська родина" Бекіра Аблаєва, щотижневі уроки історії Криму, які проходять щосуботи, відвідують діти переселенців, а також ті українці, які просто цікавляться правдивою історією Криму і кримськотатарського народу.

"У рамках цієї просвітницької ініціативи нами було проведено дві щорічні олімпіади, проте запит на методологічну літературу про історію Криму і кримськотатарського народу залишався актуальним", - сказав Аблаєв.

Вирішити цю проблему, за його словами, вдалося завдяки кримськотатарським та українським історикам і фахівцям з різних періодів історії Криму.

Зокрема, вважає Аблаєв, працюючи в співавторстві з істориком Сергієм Громенком над главою про перші народи, що населяли півострів, а також про історію Кримського ханства, їм вдалося "розвінчати деякі радянські і російські міфи, які досі культивуються в пострадянському інформаційному просторі".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.