На Банковій прокоментували обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану

Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях.

Про це йдеться у коментарі Офісу Президента, розміщеному у Фейсбуці, щодо ситуації з обшуками в музеї Революції Гідності, які пройшли вранці 19 листопада.

 

"Невже було обов'язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій", - зазначається в коментарі.

В ОП зазначили, що новина про обшуки вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних. Тому в ОП вважають за необхідне підкреслити кілька важливих речей для всіх – "і для тих, хто сьогодні обурився, і для тих, хто глузував, і для тих, хто просто хоче розібратися, що сталося".

"Перше. Не може не викликати занепокоєння той факт, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану. Зрозуміло, що цей непересічний день завжди викликає емоції, завжди переживається гостро.

Для мільйонів українців ще й досі живі ті відчуття, які були під час Майдану. Тому будь-яка необережність зараз може сприйматися як виклик цінностям Майдану або як свідома гра на суспільних суперечностях", - наголосили в ОПУ.

Водночас, зазначається в коментарі, за своїм змістом питання про вчорашні події в музеї зводиться "до конкретних та чітких документальних речей", оскільки, за повідомленням правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців музею у розкраданні коштів.

"Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі", - підкреслили в Офісі Президента.

У зв'язку з цим в ОП наголосили, що емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових, "особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій".

"Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо музею Революції Гідності – чітким юридичним висновком" - зазначається в коментарі Офісу Президента.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.