На алеї Героїв Небесної Сотні встановили "Дзвін гідності"

Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановили на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві. У день народження кожного з героїв працівники Музею Революції Гідності ставитимуть біля дзвона його чи її портрет і вдарятимуть у дзвін стільки разів, скільки років було герою / героїні на момент загибелі. А 20 лютого удар дзвона лунатиме 107 разів. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану подіям зими 2013-2014 років та їх героям.

Про це повідомляє УІНП.

 

Урочисте відкриття та освячення дзвона відбулося 1 грудня 2020 року. Проєкт створено за дорученням Офісу Президента України, зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. До його створення долучилася українська діаспора в США.

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він – автор карильйонів у церквах Києва, тональних комплексів дзвонів. Саме він створив "Дзвін пам'яті", що на подвір'ї Міністерства оборони вшановує захисників України, які загинули внаслідок російської збройної агресії.

На "Дзвоні гідності" написано: "Слава Україні! Небесній Сотні Слава!". Для основи дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком'яхова. Автор концепції – художник і дизайнер Музею Революції Гідності Олександр Бриндіков.

"Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об'єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам'ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а й величним посилом до них крізь час і простір", – сказав на відкритті Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

"Я втішений, що крок за кроком ми вибудовуємо традиції вшанування Героїв Небесної Сотні. Цей дзвін стане місцем і причиною того, що може народитися нова традиція, яка зміцнюватиме нашу пам'ять", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Майдан об'єднав людей. Так само сьогодні нас із нашими загиблими захисниками єднає дзвін. Я розмовляла з дзвонарем. Не хотіла, щоб звук був тужливий. Хотіла, щоб був дзвін перемоги і торжества. Україна достатньо наплакалася, а перемагати ще потрібно", – розповіла Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності.

Освячення дзвону здійснив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українського народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про події.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.