В Україну передали автентичну копію Брест-Литовського мирного договору

Факсимільна автентична копія, знята з оригіналу Брест-Литовського мирного договору, який був віднайдений в Османському архіві в Стамбулі та оформлений відповідно до оригіналу, була передана в Україну.

Як повідомляє власкор Укрінформу, документ до України прибуде з Туреччини, його привезе Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 

"Ми по всьому світу будемо шукати історичні документи і артефакти, які показуватимуть тяглість нашої держаної традиції і тяглість нашої дипломатії, тому що це дуже важливо для побудови держави і для побудови нашої ідентичності", - сказав агентству Дмитро Кулеба.

Документ вдалося віднайти завдяки зусиллям Посольства України в Туреччині та Генконсульства України в Стамбулі.

"Це чудове відкриття в Османському архіві дозволило відновити сторінку історії, що тісно пов'язана з українським державотворенням. Приємно, що ця частинка історії, духу й атмосфери буде нині в Україні", - сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, передаючи документ.

Міністр звернув увагу на те, як добре зберігся документ і наскільки якісною є копія, унікальними всі його елементи.

Копія Брест-Литовського мирного договору зберігатиметься в музеї Міністерства закордонних справ України.


Нагадуємо, що українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору та в середині жовтня повідомили про це громадськість. Оригінал цього документу в Україні не зберігся.


Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана у Бресті (Брест-Литовську). Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр. Укладення цієї угоди означало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта.

На це була змушена погодитись і більшовицька делегація, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську. Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під ним 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період "першої української незалежності" закінчився.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.