В Україну передали автентичну копію Брест-Литовського мирного договору

Факсимільна автентична копія, знята з оригіналу Брест-Литовського мирного договору, який був віднайдений в Османському архіві в Стамбулі та оформлений відповідно до оригіналу, була передана в Україну.

Як повідомляє власкор Укрінформу, документ до України прибуде з Туреччини, його привезе Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 

"Ми по всьому світу будемо шукати історичні документи і артефакти, які показуватимуть тяглість нашої держаної традиції і тяглість нашої дипломатії, тому що це дуже важливо для побудови держави і для побудови нашої ідентичності", - сказав агентству Дмитро Кулеба.

Документ вдалося віднайти завдяки зусиллям Посольства України в Туреччині та Генконсульства України в Стамбулі.

"Це чудове відкриття в Османському архіві дозволило відновити сторінку історії, що тісно пов'язана з українським державотворенням. Приємно, що ця частинка історії, духу й атмосфери буде нині в Україні", - сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, передаючи документ.

Міністр звернув увагу на те, як добре зберігся документ і наскільки якісною є копія, унікальними всі його елементи.

Копія Брест-Литовського мирного договору зберігатиметься в музеї Міністерства закордонних справ України.


Нагадуємо, що українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору та в середині жовтня повідомили про це громадськість. Оригінал цього документу в Україні не зберігся.


Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана у Бресті (Брест-Литовську). Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр. Укладення цієї угоди означало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта.

На це була змушена погодитись і більшовицька делегація, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську. Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під ним 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і період "першої української незалежності" закінчився.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.