На узбережжі Англії археолог-аматор знайшов рештки нового виду морського дракона

Британський археолог-аматор знайшов на південному узбережжі Англії раніше невпізнаного морського дракона.

Про це повідомляє CNN.

 

Добре збережені рештки виявили на узбережжі у графстві Дорсет. Археолог-аматор Стів Етчес подумав, що скамʼянілість настільки незвичайна, що віддав її для вивчення експертам з Університету Портсмуту.

Виявилось, що скамʼянілі рештки цього виду іхтіозаврів були детально описані в дослідницькій роботі Меган Джейкобс, студентки палеонтології з Університету Портсмуту.

Двометрового іхтіозавра, який жив 150 мільйонів років тому, назвали "морським драконом Етчеса" (Thalassodraco etchesi). Чоловік заявив, що для нього велика честь, що відкриття назвали на його честь.

Вчені ідентифікували пʼять видів іхтіозаврів пізньоюрського періоду у Великій Британії. Вони відомі як морські дракони через їхні зазвичай великі зуби та очі.

За словами Джейкобс, скамʼянілості іхтіозаврів цього періоду рідкісні, але ця добре збереглася, оскільки після смерті осіла на дуже мʼякому морському дні. Завдяки цьому передня частина тіла занурилася у мул, що захистило її від пожирачів мертвечини, які зʼїли кінець хвоста.

Іхтіозаври були добре пристосованими морськими хижаками з великими очима, обтічними тілами і безліччю зубів для лову риби. Нещодавно ідентифікований вид має глибоку грудну клітку, маленькі ласти і гладкі зуби, які відрізняють його від інших іхтіозаврів.

Імовірно, Thalassodraco etchesi ковзав по воді, використовуючи для руху хвіст, а не плавники, а його глибока грудна клітка з великими легенями дозволяла йому пірнати глибоко під водою.

У нещодавно виявленого виду очі навіть більші, ніж в інших іхтіозаврів — вони покривають майже чверть усього черепа, що дозволяло йому бачити в умовах низької освітленості глибоко під водою.

Це найменший з виявлених досі іхтіозаврів. Найбільший з відомих іхтіозаврів жив у Північній Америці в тріасовий період, і його череп становив майже пʼять метрів у довжину — це в 10 разів більше, ніж у Thalassodraco etchesi.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.