АНОНС: Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

У Києві відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Про це йдеться у повідомленні на сайті заповідника.

 

На 8 стендах подана стисла інформація про стан розвитку української культури 30-х років ХХ століття та втрати, яких вона зазнала.

З матеріалів виставки відвідувачі дізнаються про ключову роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін, та прагнення більшовицької влади остаточно утвердитись в Україні, ліквідувавши її провідну верству шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною "правильною" біографією.

На стендах представлено життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в'язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка доповнена матеріалами з фондів Музею книги і друкарства України.

У відкритті візьмуть участь: директор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька, директор ГДА Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України, поети й діячі культури.


Час: 3 червня, четвер, о 15:00


Місце: Музей книги і друкарства України, м. Київ, вул. Лаврська, 9


Контакт: (044) 253-03-55.


Виставка експонуватиметься у Музеї книги і друкарства України до 3 липня 2021 року.

Вхід на виставку доступний за ціною квитка в Музей.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.