Створено інтернет-портал "Україна та Німеччина у ХХ столітті"

Портал надає широкі орієнтаційні знання, які дозволяють краще зрозуміти історію українсько-німецьких відносин у ХХ столітті

Німецько-українська комісія істориків запустила інтернет-портал "Україна та Німеччина у ХХ столітті".

 

Сайт пропонує інформацію та інтерпретацію історії України та німецько-української історії за п'ятьма тематичними розділами:

  • Перша світова війна та заснування Української Держави
  • Німеччина та Україна у 1920-х -1930-х роках
  • Друга світова війна
  • Холодна війна
  • Німеччина та незалежна Україна

У них ви знайдете статті, написані міжнародними експертами та відредаговані членами Німецько-української комісії істориків, які надають змогу поширити науково обґрунтовані публікації в мережі інтернет. На наступному етапi розвитку порталу, кожна тема буде супроводжуватися інформативними джерелами, починаючи від свідчення очевидців та уривків художніх текстів до офіційних документів, плакатів та фотографій, карикатур, а також аудіо- та аудіо-візуальних матеріалів.

Фахові тексти доступні німецькою та українською мовами. Створення цього порталу Німецько-українською комісією істориків є кроком до конкретної мети – популяризації та поширення знань з німецької та української історії за межами наукових кіл в обох країнах.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.