1991: Горбачов оголошує про свою відставку і кінець СРСР

20 років тому назад пішов у відставку перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов. Разом із ним тихенько пішов у небуття і Радянський Союз. Це відео - прощальне телезвернення Горбачова, де він пояснює, як так вийшло, що він хотів порятувати країну, а замість того розвалив її.

http://www.youtube.com/v/WZJUHoTidzc?version=3&hl=uk_UA

25 грудня 1991 року Михайло Горбачов виступив зі зверненням до громадян СРСР, у якому оголосив про свою відставку з поста президента СРСР "в силу ситуації, яка склалася з утворенням Співдружності Незалежних держав". Йдеться про угоду, підписану лідерами України, Росії та Білорусі в Біловезькій пущі 8 грудня 1991-го.

Горбачов каже, що не може згодитися з "розчленуванням країни" і вважає, що "рішення подібного масштабу мало би прийматися на основі народного волевиявлення". З усіх пострадянських республік такий референдум провела тільки Україна - 1 грудня 1991 року, і його результати (90% за незалежність) і спричинилися до легалізації "розчленування країни" у Біловезькій пущі.

Кілька разів Михайло Сергіович ставить неправильні наголоси у своєму фірмовому стилі - на кшталт "облЕгчили".

Він виправдовується, що негаразди країни не прийшли в СРСР разом із його правлінням, а розпочалися задовго до того.

Чверть молодих українців незадоволені реформами Горбачова. Соціологія

"Натомість суспільство отримало свободу, і це головне досягнення, яке ми ще не усвідомили, тому що повною мірою не навчилися... - тут останній генеральний секретар КПРС робить драматичну паузу, після цього заглядає у папір, з якого він читає свою промову, - ...користуватися свободою".

"Пророблена робота величезної історичної ваги", - каже Горбачов. Далі він перераховує досягнення своїх реформ - від багатопартійної системи до вільної економіки - і зараз вони справді вражають, коли з історичної точки зору ми порівняємо, скажімо, 1986-ий із 1996-им.

Тоді ж, у розпал економічної кризи, ці слова викликали роздратування у більшої частини населення СРСР, яке ненавиділо Горбачова за його безкінечні пасажі на кштал "потрібно, АЛЕ при цьому не потрібно".

Горбачов прекрасно інформований про ставлення пересічних громадян до себе: "Я знаю про незадоволення особисто моїми діями". Хто з нинішніх можновладців здатен визнати це у прямому ефірі?

Ми досі живемо у світі, створеному Горбачовим

Останній президент СРСР іще й намагається пояснити це незадоволення наслідками "зрівняльної утриманської системи", в чому, очевидно, частково правий.

"Стара система рухнула до того, як устигла запрацювати нова", - каже Горбачов, підкреслюючи опір, який новим змінами чинили "сили старого, віджилого, рекційного". Але так виявилося, що він опинився між цим старим і зубастим молодняком на кшталт Бориса Єльцина.

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Єльцина

Демократичний СРСР, про який так мріяв комуніст-реформатор, виявився неможливим. Поєднання демократії і радянської влади так і не змогли уявити ані прихильники, ані противники Горбачова.

Цим роздратованим відео-зверненням керівника, чий народ і команда не виправдали сподівань, і закінчилася 70-річна історія Союзу Радянських Соціалістичних республік - грандіозного соціального експерименту, який не витримав економічних перегонів з іншими країнами.

Останній президент СРСР пішов зі студії. Червоний прапор на Кремлі спустили. У новий 1992 рік колишні громадяни Союзу уже увійшли громадянами незалежних країн - хоч, можливо, і самі цього не зрозуміли.

Дивіться на ІП інші передноворічні звернення:

1970: бадьорий Брежнєв започатковує традицію вітань (ВІДЕО)

1999: Єльцин робить президентом Путіна (ВІДЕО)

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.