Спецпроект

1982: Похорони Брєжнєва - труна падає в могилу

18 років перебування Леоніда Брєжнєва на посту генсека КПРС - ситий для радянських громадян період "застою". Тому його смерть для багатьох стала шоком - як колись смерть Сталіна. Він помер 30 років тому. Це відео - офіціозна хроніка з телепрограми "Время".

Тепер на його честь названа вулиця у Дніпропетровську. Хочуть встановити пам'ятник. Родич Брєжнєва очолив молодіжну раду металургійного комбінату імені Дзержинського.

На цьому відео - похорон "дорогого Леоніда Ілліча". Червона площа в Москві набита мовчазним і понурим народом. Приїхали лідери країн, які підтримували дружні стосунки з СРСР.

Країна сидить біля телевізорів. У школах вихідний, на підприємствах хвилини мовчання. Коли труну з тілом генерального секретаря опускають в землю, чути різкий звук - і Радянським Союзом ідуть чутки про поганий знак, мовляв, труна впала в могилу.

Це легенда. Різкий звук - залп прощального салюту.

Брежнєв помер 10 листопада 1982 року. Офіційно про його смерть повідомили 11 листопада. Але СРСР уже знав цю новину з повідомлень західних "голосів".

Спокійний і відносно ситий для обивателів період застою закінчився, хоч помітили це й не відразу. Ще був перехідний період геронтократії, коли лідери партії і країни помирали один за одним, "не приходя в сознание". А в 1985-му прийшов Горбачов і застой змінився перебудовою.

А потім Радянський Союз закінчився. І український чиновник Леонід Брєжнєв, який за допомогою експортної нафти і газу перетворив будівничих комунізму на споживачів, теж причетний до цього кінця.

Дивіться також:

1970: Звернення молодого Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1978: Звернення старого Брежнєва до радянських дітей. ВІДЕО

Джинси в 1970-х. Солодкий і заборонений плід. ФОТО

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Застой"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.