Спецпроект

1982: Похорони Брєжнєва - труна падає в могилу

18 років перебування Леоніда Брєжнєва на посту генсека КПРС - ситий для радянських громадян період "застою". Тому його смерть для багатьох стала шоком - як колись смерть Сталіна. Він помер 30 років тому. Це відео - офіціозна хроніка з телепрограми "Время".

Тепер на його честь названа вулиця у Дніпропетровську. Хочуть встановити пам'ятник. Родич Брєжнєва очолив молодіжну раду металургійного комбінату імені Дзержинського.

На цьому відео - похорон "дорогого Леоніда Ілліча". Червона площа в Москві набита мовчазним і понурим народом. Приїхали лідери країн, які підтримували дружні стосунки з СРСР.

Країна сидить біля телевізорів. У школах вихідний, на підприємствах хвилини мовчання. Коли труну з тілом генерального секретаря опускають в землю, чути різкий звук - і Радянським Союзом ідуть чутки про поганий знак, мовляв, труна впала в могилу.

Це легенда. Різкий звук - залп прощального салюту.

Брежнєв помер 10 листопада 1982 року. Офіційно про його смерть повідомили 11 листопада. Але СРСР уже знав цю новину з повідомлень західних "голосів".

Спокійний і відносно ситий для обивателів період застою закінчився, хоч помітили це й не відразу. Ще був перехідний період геронтократії, коли лідери партії і країни помирали один за одним, "не приходя в сознание". А в 1985-му прийшов Горбачов і застой змінився перебудовою.

А потім Радянський Союз закінчився. І український чиновник Леонід Брєжнєв, який за допомогою експортної нафти і газу перетворив будівничих комунізму на споживачів, теж причетний до цього кінця.

Дивіться також:

1970: Звернення молодого Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1978: Звернення старого Брежнєва до радянських дітей. ВІДЕО

Джинси в 1970-х. Солодкий і заборонений плід. ФОТО

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Застой"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".