Як Сталін призначав «ворогів народу» на посади катів

15 людей з-поміж 16, призначених Сталіним, виявилися «ворогами народу». Виходить, що наступним треба було розстріляти Політбюро на чолі зі Сталіним. Як можна пояснити, що вони призначали на головні каральні посади людей, 94% яких були ворогами?

Вартий уваги документ. Є над чим подумати.

2 листопада 1937 року Політбюро затверджує список голів «трійок» із 16 осіб [«трійки» — позасудові органи репресій в СРСР під час Великого терору. Складалися з функціонера НКВД, секретаря обкому партії та прокурора—ІП].

На спискові віза «За. Й. Сталін», а також візи Молотова і Кагановича.

Решту членів Політбюро опитали телефоном. Склад ухвалено одноголосно. Як же склалася доля цих відповідальних працівників із величезними повноваженнями вирішувати, кого з радянських громадян варто розстріляти?

З представленого списку, схваленого Сталіним, 11 чоловік розстріляли, 2 померли у в’язниці, 1 помер у таборі, 1 не був засуджений, але скінчив життя самогубством, 1 відсидів 15 років і вийшов на волю живим.

Так, 15 людей з-поміж 16, призначених Сталіним, виявилися «ворогами народу». Виходить, що наступним треба було розстріляти Політбюро на чолі зі Сталіним. Як можна пояснити, що вони призначали на головні каральні посади людей, 94% яких були ворогами?

 

Джерело: Російський державний архів соціально-політичної історії (рос. РГАСПІ), ф. 17, оп. 166, спр. 582, арк. 32.

Насєдкін Олексій Олексійович (1897—26.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1938) — заарештований 20 грудня 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Дейч Яків Абрамович (1898—27.09.1938) — співробітник органів державної безпеки, комісар ДБ ІІІ рангу (1935). Заарештований 29 березня 1938 року. Помер у в’язниці під час слідства. Не реабілітований.

Журавльов Віктор Павлович (1902—01.12.1946) — співробітник органів державної безпеки, старший майор ДБ (1938). У 1944—1946 роках в Управлінні будівництва Далекої Півночі НКВД СРСР. Покінчив життя самогубством 1 грудня 1936 року.

Гречухін Дмитро Дмитрович (1903—23.02.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1938). Заарештований 3 грудня 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Хворостян Віктор Васильович (1903—21.06.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований у лютому 1939 року. Помер у Бутирській тюрмі (Москва). Не реабілітований.

Апресян Деренік Захарович (1899—22.02.1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1936). У листопаді 1938 року заарештований. У лютому 1939 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до найвищої міри покарання (НМП). Розстріляний. Не реабілітований.

Загвоздін Микола Андрійович (1898—21.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, старший майор (1935). Заарештований 9 лютого 1939 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Міхельсон Артур Іванович (1898—1939) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований у грудні 1938 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Михайлов Василь Іванович (1901—02.02.1940) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1937). Заарештований у січні 1939 року. 1 лютого 1930 року засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Медведєв Олександр Олександрович (1900—25.06.1940) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1936). Заарештований у січні 1939 року. Засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Ткачов Василь Андрійович (1896—18.11.1941) — співробітник органів державної безпеки, полковник (1938). 26 червня 1941 року засуджений до НМП. Розстріляний.

Карнаух Назар Васильович (1900—після 1955) — співробітник органів державної безпеки, капітан ДБ (1937). 14 травня 1939 року засуджений до 20 років позбавлення волі. Звільнений достроково через хворобу 7 липня 1954 року. Не реабілітований.

Міркін Семен Захарович (1901—1940) — співробітник органів державної безпеки, розстріляний у 1940 році. Не реабілітований.

Іванов Микита Іванович (1900—21.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1937). Заарештований 7 січня 1939 року. Розстріляний. Не реабілітований.

Лоцманов Іван Петрович (1903—26.01.1940) — співробітник органів державної безпеки, полковник (1936). Заарештований у 1939 році. 25 січня 1940 року засуджений до НМП. Розстріляний. Не реабілітований.

Володзько Павло Васильович (1888—1951) — співробітник органів державної безпеки, майор ДБ (1936). Заарештований у 1938 році. Засуджений до 15 років позбавлення волі. Помер у виправно-трудовому таборі.

.

Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.