На світлині один із перших українських воїнів-добровольців. Степан Терлецький із Самбора. 17-річним пластуном влітку 1914 року зголосився до УСС. Ходив і водив багаторазово диверсійно-розвідувальні групи у глибоке вороже запілля. Учасник боїв на Маківці і в складі УГА - за Львів. Бойовик УВО, якого поляки переслідували за замах на Пілсудського.

Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького. Назва шаг в побуті українців етимологічно сформувалась у XVII ст. за часів Гетьманщини і була відроджена в добу Української Революції у 1918 р., використовувалась у грошових документах українського підпілля ОУН та УПА та мала бути відновлена в незалежній Україні.

1972 - рік розгрому українського дисидентського руху. В рамках проведення операції "Блок" за кілька місяців КГБ заарештував близько сотні його учасників. Важким цей рік став і для Василя Кука. І не лише через погіршення ситуації в країні, яке він відчував, чи проблеми в Інституті історії, які наростали. Біда прийшла і в його сімʼю.

На межі двох відмінних суспільств за певних умов виникає фронтир – зона контактів, конфліктів і трансформацій. На перетині трьох суспільств виникають уже три двоскладові фронтири і один трискладовий – і таку ситуацію я пропоную називати Мультифронтиром. Для України мультифронтирність є нормальним станом щонайменше від неоліту до середини ХХ століття, та й зараз ми знову занурюємося у неї. Тому вивчення Мультифронтиру є пізнанням самої суті українськості.

Путінське уявлення про Росію, його виправдання вбивства сотень тисяч людей, його раціоналізація спроби знищити Україну як народ – все це ґрунтується на дуже знайомій казці: ми були тут першими. Ці історії, як правило, є суцільною брехнею, починаючи від "ми" і "були" та закінчуючи "тут" і "першими". Як-от путінські.

Поява в мережі кліпу із піснею "Серце Сербії" викликала справжній скандал у Чорногорії, де, як виявилося, його й зняли. Скандал, який наочно продемонстрував як просування доктрини "сербського світу" швидко повертає Західним Балканам репутацію "порохового льоху" континенту. Уроки минулого знову залишилися невивченими – принаймні деякі з політиків, схоже, їх просто прогуляли.

Наші звільнені полонені мені щоразу нагадують… мого прадіда Сторожука Миколу, вʼязня ГУЛАГу, а точніше його табірні фото. Чоловіки такі ж вимучені, висушені, вистрижені.

Публікуємо переклад виступу американського політика, члена Республіканської партії Адама Кінзінгера на Національному з’їзді Демократичної партії (DNC) в Об’єднаному центрі в Чикаго, штат Іллінойс, 22 серпня 2024 року.

Це - чернетка Акта Незалежності України. Зараз він знаходиться у музеї, під склом на спеціальному подіумі. А сімнадцять років тому цей зошит майже тиждень пролежав у мене вдома, на книжковій полиці поруч з рівними рядками якихось радянських видань.

Дискусії про те, синя чи жовта барва має бути вгорі національного прапору, точились три десятиліття. ОУН під проводом Андрія Мельника найбільш послідовно відстоювала позицію, що жовта (золота) барва має бути верхньою. Дискусію закрито 27 червня 1949 року рішенням Української національної ради (УНРади) – еміграційного парламенту українського громадянського суспільства.

У затвердженій новій концепції історичної освіти в школі однією із важливих новацій є перехід від розділених курсів історії – української та зарубіжної – до єдиного предмету. Творці концепції одразу зауважили, що йтиметься не про механічне об'єднання, де історія України постане лише одним із сегментів курсу, а про принципово новий підхід - про українське минуле в широкому контексті. Власне однією із пропонованих назв цього предмета є "Україна і світ". Спробую пояснити, чому це важливо.

З нагоди Дня Захисників і Захисниць команда Музею Вінниці готується до тематичної виставки у Вежі Артинова, аби показати перлини фондової колекції доби Української революції. Музею було запропоновано викупити три надзвичайно рідкісні предмети, вартість яких - 70 000 гривень. Долучитись до того, аби спадщина наших Героїв Першої Республіки була збережена, може кожен!

В українському суспільстві, в соціальних мережах розганяється чергова дискусія, цього разу – з приводу запропонованих МОН України «концептуальних засад реформування історичної освіти» та, зокрема, запровадження інтегрованого курсу історії на зміну «паралельному викладанню» історії України та всесвітньої історії.

Історія в школі - один з головних інструментів формування національної ідентичності учнів. З 1991 в Україні тривають дискусії, як зробити кращим підручники історії і, попри те, що їх справді можна і треба вдосконалювати, варто відзначити, що головне своє завдання вони виконали успішно: виховали покоління громадян, готових захищати свою державу із зброєю в руках. Тому мене дивує запропонований підхід до реформування історичної освіти, який не враховує цього головного здобутку, а пропонує почати все по-іншому.

У Росії з дати 7 серпня 1999 року прийнято вести відлік Другої чеченської війни. Мовляв, "не ми напали, на нас напали". Разом із загадковими підривами будинків у Буйнакську, Москві та Волгодонську, рейд Басаєва з Хаттабом зробив нову війну проти ЧРІ в очах росіян справедливою, виправданою і бажаною. Якраз цього Кремлю дуже бракувало у листопаді-грудні 1994 року.

На Зелені свята, 21 та 22 травня 1917 року, заплановано всеукраїнський День Національного Фонду. По усій Україні та за її межами відбувались заходи для збору коштів на українську справу. У тому числі і в Курську. Після віча мітингарі пройшли головними вулицями Курська. Попереду на конях їхали актори українського театру у вишиванках та шароварах. Постійно лунала "Ще не вмерла Україна" та "Заповіт".

8 серпня 104-й день народження відзначила свідок Голодомору і найстарша волонтерка України Любов Ярош із села Ходорків на Житомирщині.

Нові цікаві знахідки, які дозволяють краще зрозуміти ставлення європейців до українського народу, феномену українського козацтва XVII-XVIII ст., а також і нашої держави, що постала у вогнищах війни. У ті часи в Європі актуальності набуває таке модерне явище як дисертації, які можна вважати вершиною діяльності представників тогочасної науки. Тезово публікуємо основні положення подібних європейських робіт про українську історію.

Відомим працівником Центрального державного історичного архіву України, м. Київ був колишній Голова Проводу ОУН, Головнокомандувач УПА, Голова Генерального Секретаріату УГВР Василь Кук.

Багато хто дивився фільм "Слово". Там у кімнаті 44 мешкав найінтелектуальніший (за визначенням Юрія Шевельова) український поет ХХ століття – Микола Бажан. Досі невідомий факт в біографії цього відомого українця – він у 15 років став членом Пласту.