Спецпроект

50% українців не вважають Україну дійсно незалежною

62,8% громадян і зараз би проголосували за незалежність України на відповідному референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 10 по 17 серпня 2011 року.

Водночас 18,3% відповіли, що не підтримали б проголошення незалежності, 9,5% не брали б у ньому участі, 9,4% не змогли відповісти на дане запитання.

Лише 19,3% опитаних Центром Разумкова вважають День незалежності "дійсно великим святом", тоді як 48,2% - "звичайним святом, як і інші офіційні свята".

25,8% українців назвали День незалежності "не святом, а звичайним вихідним днем", 5,1% вважають, що цей день повинен бути робочим, а 1,7% не змогли відповісти на запитання.

23,2% опитаних зазначили, що їхня родина "більше виграла" від проголошення незалежності, 45,2% - що "більше втратила", 31,6% не змогли відповісти на запитання.

Водночас 49,8% громадян не вважають Україну дійсно незалежною державою зараз, через 20 років після проголошення незалежності.

37,4% вважають її дійсно незалежною, 12,8% не змогли відповісти на дане запитання.

Дослідження проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Водночас, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 52% українців підтримали б проголошення Акту про незалежність України.

Проти акту про незалежність виступили б 25%. Не взяли б участі у референдумі щодо проголошення незалежності 11%. Не змогли дати певної відповіді на питання 12%.

"Отриманий розподіл відповідей статистично не відрізняється від відповідей на аналогічне питання отриманих КМІС у жовтні 2006 року", - йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 10-20 червня методом інтерв'ю. Опитано 2040 респондентів віком від 18 років.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.