У "Тюрмі на Лонцького" бояться, що уряд забере в них приміщення

Під час передачі музею "Тюрма на Лонцького" від СБУ до Мінкульту меморіал можуть позбавити майна і кадрів. Колектив запевняє, що "Львів цього не допустить, бо "На Лонцького" - місце пам'яті для тисяч західноукраїнських родин".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Колектив Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" про чергове доручення Президента щодо передачі зі сфери управління СБУ до Міністерства культури дізнався із засобів масової інформації.

Музейники позитивно сприймають перехід до сфери управління Мінкульту, адже ще зі заснування меморіалу у колишній в'язниці Гестапо та КГБ мова йшла про передачу його Українському інституту національної пам'яті (на сьогодні ця установа ліквідована як окремий орган і передана у відомство уряду).

Працівники меморіалу "Тюрма на Лонцького" сподівається, що цьогоріч доручення Президента України буде виконане, на відміну від невтіленого минулорічного.

Проте колектив музею висловлює занепокоєння щодо механізмів передачі установи у підпорядкування Мінкульту.

Голова УІНП Валерій Солдатенко: "Перед нами не стоїть завдання проводити люстрацію"

"Юридично музей досі орендує приміщення в'язниці (експозиційне) та робочі кімнати у СБУ, хоча нам повинні були передати їх на баланс ще в 2009 році, - говорить директор Руслан Забілий. - Відповідно ми вкотре звертатимемося з вимогою здійснити передачу Національного музею разом із цими приміщеннями".

За словами Руслана Забілого, Національний музей має змінити керуючий орган, зберігши:

1. всі приміщення, які сьогодні використовує Національний музей,
2. колектив, який створював і розвиває Музей, у повному складі,
3. в'язничне подвір'я, де захоронювали жертв тортур і яке є частиною експозиції та потребує проведення ексгумаційних і археологічних досліджень,
4. фінансування для забезпечення належного рівня роботи і розвитку Національного музею.


"В іншому випадку ми розцінюватимемо процес передачі як фактичну спробу ліквідації унікального Національного музею, який має лише два аналоги в Європі, - підкреслив історик і очільник меморіалу Забілий. - Адже як можна говорити про Національну музейну установу без головного експозиційного об'єкта - тюрми та подвір'я? Як уявити "Тюрму на Лонцького" без її колективу, який за умов цілковитої відсутності фінансування капітальних робіт та виготовлення експозиції, зібрав унікальні експонати та створив за неповні два роки один із найпопулярніших музеїв країни?"

Екскурсія "Тюрмою на Лонцького" (ФОТО)

Історик Володимир В'ятрович, член Наглядової ради музею, за часів керівництва якого архівом СБУ створювався меморіал "Тюрма на Лонцького", підкреслив, що у Служби безпеки України та Міністерства культури є всі юридичні підстави та механізми спокійно із збереженням здобутків музею, кадрів та майна здійснити передачу установи.

"Тюрма на Лонцького стала символічним місцем останнього спочинку мільйонів невинних жертв нацистського та комуністичного режимів, і тисячі західноукраїнських родин приходять сюди вшановувати їх пам'ять. І ми знаємо - Львів десятками років добивався створення Меморіалу і нині не допустить ні прямої, ні прихованої його ліквідації", - наголосив Володимир В'ятрович.  

"Тюрма на Лонцького" за два роки отримала численні відзнаки своєї роботи від українських та міжнародних структур, є майданчиком проведення міжнародних фестивалів, успішно розпочала процес вступу до Світової федерації музеїв, стала обов'язковим місцем відвідин, передбаченим як протоколом офіційних делегацій, так і порядком денним звичайних туристів.

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.