Суд визнав, що Володимир отримав Героя України законно

Вищий адміністративний суд України підтвердив законність указу президента про присвоєння голові УПЦ (МП) Володимиру звання Героя України.

Про це повідомляє "Газета.ua".

Вищий адмінсуд на засіданні в середу виніс постанову про відмову в задоволенні позову громадянина Анатолія Ільченка (пенсіонер з Миколаєва) до президента України про визнання неправомірним указу президента про присвоєння Героя України Володимиру.

Позивач просив суд визнати указ президента неправомірним, оскільки, на його переконання, таким чином голова держави втрутився у релігійну діяльність і вийшов за межі своїх повноважень.

"В указі сказано, що митрополит Володимир сіє благополуччя, а я хочу сказати, що крім релігійної діяльності Володимир займається політичною, яка не на користь українцям", - сказав Ільченко, даючи пояснення у суді.

Він підкреслив, що в указі президента не сказано про скоєння Володимиром "героїчних подвигів", і не вказано жодних досягнень, за які голова УПЦ був удостоєний звання Героя України.

При цьому, відповідаючи на запитання суду, чи відчуває він особисту неприязнь до митрополита або до православної церкви, Ільченко сказав: "У мене немає особистої неприязні до Володимира і православної церкви, я просто хочу, щоб президент не виходив за рамки своїх повноважень".

Колегія суддів Вищого адмінсуду Україні в середу повністю розглянула позов і винесла постанову про відмову в його задоволенні.

Нагадаємо, влітку 2011 року Віктор Янукович присвоїв митрополиту Володимиру і ще кільком громадянам звання "Герой України".

2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Бандеру і Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.