В Одесі відкрили меморіали Олександру ІІ-му і Героям Соцпраці. ФОТО

До 218-річчя з дня заснування міста в Одесі відновили Олександрівську колону часів імперії і стелу з іменами Героїв соціалістичної праці - від Сергія Корольова до голів колгоспів-мільйонерів.

Про це повідомляє "Думская.net".

Урочисте відкриття відновленої Олександрівської колони відбулося сьогодні в одеському парку Шевченка.

Церемонія супроводжувалася акцією одіозною політичною організації "Євреї проти Гурвіца".

Колону відкривав мер Одеси Олексій Костусєв разом із послом РФ в Україні Міхаілом Зурабовим.

Мер зізнався, що відтворення пам'ятника царю в його первісному вигляді - це його дитяча мрія:

"Жодні організації і партії не тиснули на мене, - сказав колишній викладач наукового комунізму. - Це мрія маленького хлопчика, який колись прийшов вболівати за "Чорноморець" і запитав у дідуся, що це за пам'ятник і чому він так погано виглядає. Я радий що дожив до того віку і статусу, що можу перебувати разом із вами на святі відновлення колони".

 Фото: Гіманов Олександр, Думская.net

Передбачалося, що на урочистостях буде присутня правнучка Олександра II Визволителя, самопроголошена голова "Російського Імператорського Дому у вигнанні" Марія Володимирівна Романова, однак в останній момент у жінки знайшлися якісь більш важливі справи в рідній Іспанії.

Уродженець Сахаліну Костусєв - про своє одеське дитинство

Олександрівську колону увінчали скульптурним зображенням шапки Мономаха, що лежить на подушці з китицями по кутах, додали інші елементи, втрачені після революції 1917-го року - бронзові корону, скіпетр, меч і жезл.

Олександрівська колона

На обеліску з'явилися барельєфи з портретом імператора Олександра II, гербом Одеси, пам'ятні дошки з написами: "Олександру II вдячна Одеса" і "На цьому місці Цар-Визволитель 7 вересня 1875 повелів бути парку Імені Його і посадив перше дерево".

Крім того, реставратори облагородили прилеглу до пам'ятника територію. Обійшлося все це приблизно в 2 млн грн.

 

Kолона в Олександрівському парку (нині - парк Шевченка) в Одесі була побудована на честь російського імператора Олександра ІІ в 1891 році - через 10 років після загибелі монарха. Колона витесала з лабрадориту, постамент - з граніту.

У роки радянської влади пам'ятник неодноразово перероблявся. З нього зняли всі атрибути царської влади і дошки на честь Олександра. Спочатку монумент назвали на честь Комінтерна і Карла Маркса, потім - Йосипа Сталіна.

У 1950-ті роки біля колони з'явився бетонний пам'ятник Богдану Хмельницькому, а весь комплекс оголосили "меморіалом возз'єднання України з Росією". Потім гетьмана прибрали.

 

У 1970-х роках колону ледь не демонтували, але врешті-решт вирішили зберегти, присвятивши її Олександру Суворову.

До недавнього часу споруда знаходилась у жалюгідному стані. Фахівці передбачали, що без термінової реставрації колона могла просто завалитися.

Також у рамках святкування дня народження міста на Театральну площу Одеси повернули стелу з іменами Героїв соціалістичної праці, а на стіну Героїв Радянського Союзу додали 19 нових імен володарів цієї найвищої нагороди СРСР.

 Відкриття оновлених стел Героїв

Серед відзначених на площі Героїв соціалістичної праці - будівельники космічних апаратів Сергій Корольов і Валентин Глушко, видатний радянський лікар-терапевт Микола Стражеско, керівники зразкових колгоспів Макар Посмітний, Павло Ведута і Марія Шолар, творець авіаційних гармат, протитанкових і зенітних ракетних комплексів Олександр Нудельман і багато інших.

Загалом звання "Герой Соціалістичної Праці" були удостоєні 100 жителів Одеси й області. 16 із них були головами колгоспів-мільйонерів - тобто тих колгоспів, які приносили державі прибуток від двох і більше мільйонів радянських карбованців.

Стіну Героїв соцпраці прибрали з Театральної площі в роки правління Едуарда Гурвіца.

 

Як відомо, в лютому 2011 року мер Одеси Олексій Костусєв заявив, що "у нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

В березні 2011 року одеська міськрада зобов'язала державні установи вивішувати червоні прапори на день Визволення міста від нацистів і в день Перемоги. Саме з цього рішення розпочалася інформаційна кампанія "прапора Перемоги".

У квітні 2011 року місцева влада привітала одеситів з днем Визволення міста плакатами з зображенням румунських окупантів. Тоді ж сесія міськради додала до існуючого герба Одеси зірку Героя СРСР.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.