Від сьогодні в Молдові заборонено серп і молот

Сьогодні в Молдові набув чинності закон, що забороняє використання комуністичної символіки в політичних цілях.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Новий закон був ухвалений у липні цього року правлячим "Альянсом за Європейську інтеграцію". Опозиційна Комуністична партія Молдови, яка має третину місць у парламенті, протестує проти закону, називаючи його "​​анти-опозиційним".
 
Лідер Комуністичної партії Володимир Воронін заявив в понеділок, що його партія залишить традиційний символ "серп і молот" і готова боротися за право на збереження своїх символів навіть у Європейському суді з прав людини.
 
У липні молдовські законодавці також постановили заснувати низку "музеїв радянської окупації" в країні і випустити підручник під назвою "Злочини комуністів".

Нагадаємо, у квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний "прапор Перемоги" можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала російським фанам - за серп і молот можуть посадити

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.