УПЦ і далі хоче вбивати бетонні палі в Десятинну церкву - депутат

На місці залишків Десятинної церкви планують будівництво храму. Відповідна концепція будівництва розроблена і віддана на погодження.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Над засипаними минулої осені підмурками храму Десятинної церкви заб'ють палі, на яких буде встановлена бетонна плита метром завтовшки, що слугуватиме майданчиком для будівництва майбутньої церкви, - заявив Бригинець. - Наскільки мені відомо, згаданий проект вже знаходиться в держекспертизі Мінрегіонбуду".

На думку депутата, фундамент старої Десятинної церкви, який є пам’яткою, стане недосяжним для огляду, що суперечить законодавству.

А відбудовувати храм неприпустимо, "оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень храму, побудованого Володимиром. Окрім того, будівництво Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів".

"Археологи підтвердили, що до них звертався один з відомих архітекторів з проханням надати інформацію про те, де на їхню думку, навколо підмурків Десятинної церкви можна вбивати палі", - стверджує Бригинець.

УПЦ МП хоче вбити в Десятинну бетонні палі - новина за жовтень 2010-го

Депутат наголосив, що влада досить довгий час із різних боків намагалася підійти до будівництва новобуду на міс ці Десятинної церкви, але донедавна це були лише її фантазії: "На сьогодні вони можуть стати реальністю, оскільки плани перетворюються в конкретні проекти і дозволи".

Як відомо, у вересні 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.