УПЦ і далі хоче вбивати бетонні палі в Десятинну церкву - депутат

На місці залишків Десятинної церкви планують будівництво храму. Відповідна концепція будівництва розроблена і віддана на погодження.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Над засипаними минулої осені підмурками храму Десятинної церкви заб'ють палі, на яких буде встановлена бетонна плита метром завтовшки, що слугуватиме майданчиком для будівництва майбутньої церкви, - заявив Бригинець. - Наскільки мені відомо, згаданий проект вже знаходиться в держекспертизі Мінрегіонбуду".

На думку депутата, фундамент старої Десятинної церкви, який є пам’яткою, стане недосяжним для огляду, що суперечить законодавству.

А відбудовувати храм неприпустимо, "оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень храму, побудованого Володимиром. Окрім того, будівництво Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів".

"Археологи підтвердили, що до них звертався один з відомих архітекторів з проханням надати інформацію про те, де на їхню думку, навколо підмурків Десятинної церкви можна вбивати палі", - стверджує Бригинець.

УПЦ МП хоче вбити в Десятинну бетонні палі - новина за жовтень 2010-го

Депутат наголосив, що влада досить довгий час із різних боків намагалася підійти до будівництва новобуду на міс ці Десятинної церкви, але донедавна це були лише її фантазії: "На сьогодні вони можуть стати реальністю, оскільки плани перетворюються в конкретні проекти і дозволи".

Як відомо, у вересні 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.