До Київради надійшло звернення про відбудову пам'ятника Столипіну

Група народних депутатів від Партії регіонів (Е. Прутнік, В. Бондик, О. Плотніков, В. Коновалюк, В. Бондаренко, О. Царьов) подала запит до профільних міністерств і відомств з проханням підтримати ідею відновлення в Києві пам’ятника прем’єр-міністру царської Росії Петру Столипіну з нагоди 150-річчя з дня його народження.

Відповідне звернення народних депутатів надійшло до комісії Київради з питань культури та туризму, повідомляє прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

«Ще минулого року Мінкульт Росії пропонував Києву до 150-річча з дня народження П. Столипіна в подарунок троянського коня – пам’ятник Столипіну руки З. Церетелі. Ця ідея не була підтримана, - заявив Бригинець. - Тепер, коли 150-річчя вже минуло, тема закрита, а вшанувати пам′ять з цією нагоди доцільніше було б в місті, де Столипін народився – в Дрездені".

Голова комісії Київради з питань культури та туризму рекомендував депутатам-регіоналам звернутися до керівництва Дрездена з аналогічним проханням.

"Я вважаю, що пам′ять сумнівного політика П. Столипіна достатньо увічнена в Києві, адже в столиці вже існує меморіальна дошка на будинку по вул. Гончара, 33 та надмогильний камінь" - розповів О. Бригинець.

Як відомо, в жовтні цього року було повідомлено, що фонд "Единый мир" співпрацюватиме з Державною архівною службою "у справі збереження історичної спадщини" Столипіна.

Напередодні Прутнік разом із іншими нардепами-"регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.