В ЛИТВІ ПОЧАЛИ ПУБЛІКУВАТИ СПИСОК АГЕНТІВ КГБ

На спеціальній сторінці в інтернеті почалася публікація реєстраційного журналу архівних справ КГБ про завербованих у Литовській РСР співробітників. Загалом у журналі - 1669 прізвищ. Публікуватимуть по 40 в місяць.

Про це повідомляє Delfi.lt з посиланням на Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви.

В журналі, який почали заповнювати у 1987 році, наведені дані про 1669 агентів, інформаторів та інших таємних співробітників Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР, завербованих з 1940 по 1979 роки.

Вказуються особисті дані людини, агентурні "псевда", рік вербування, підрозділ, що здійснював вербування, і номер архівної справи.

У центрі дослідження геноциду і опору зазначили, що невідомо, за яким принципом і з якою метою створювався цей журнал.

При уважнішому дослідженні архівних та інших джерел про осіб, що є у списку, встановлено, що частина завербованих не працювали агентами.

Є думка, що вони дали офіційну згоду на співпрацю тільки для того, щоб вирватися від уваги чекістської спецслужби. Не можна виключати і вірогідність того, що ці люди були внесені в список з оперативними цілями або для компрометації.

Як стверджує Центр дослідження геноциду і опору мешканців Литви, КГБ іноді (а в період озброєного опору навіть часто) свідомо поширював інформацію про уявну співпрацю людини зі спецслужбою.

Подивитися список агентів можна на сайті "Kgbveikla.lt".

Дані реєстраційного журналу публікуватимуться частинами, не більше ніж 20 осіб щодва тижні. Таке обмеження пояснюється прагненням ретельно дослідити список - з метою встановити обставини співпраці кожної згаданої людини і її конкретну діяльність.

Прізвища осіб, що пройшли люстрацію, не публікуватимуться, оскільки таємниця цієї інформації захищається законом про люстрацію.

Як відомо, у травні цього року литовський уряд почав готуватися до переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Інтернет-портал Kgbveikla.lt ("Діяльність КГБ у Литві") був представлений особисто прем'єр-міністром Литви у травні 2011 року.

Дивіться також:

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

Посол Литви в Україні: "Як ми долаємо наслідки тоталітаризму"

Голова Служби безпеки Литви - колишній "лісовий брат", сидів 37 років

Люстрація по-грузинськи. Законодавча база (переклад)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.