Спецпроект

У "Тюрмі на Лонцького" - виставка про Голокост у Львові

У музеї "Тюрма на Лонцького" до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня розгорнуть історично-документальну виставку "Шоа у Львові". Тим часом у Київ приїде німецька молодь, яка разом із українськими однолітками проведе форум "Українське суспільство і пам'ять про Голокост".

Львівська виставка підготовлена у співпраці Центру наукового дослідження юдаїки у музейних збірках України ім. Фаїни Петрякової, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Львівської обласної філармонії.

Історична експозиція у світлинах та текстових документах розповідає про те, як у 1941-1944 роках нацисти знищили єврейську громаду Львова.

Час і місце заходу: 27-28 січня 2013 року. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

У понеділок, 28 січня о 18:00 засновник Центру ім. Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет, який є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", прочитає публічну лекцію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голокосту, виявленню, дослідженню та упорядкуванню й меморіалізації місць масових страт цивільного населення під час Другої світової війни. 

Мейлах Шейхет — директор благодійної організації "Єврейське відродження", голова Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Американо-українського бюро з прав людини та чинного законодавства, керівник релігійної громади "Турей Загав" у Львові.

Лекція Майлаха Шейхета пояснить, чому у Львові загинуло набагато більше євреїв, аніж тут числилося за даними міжвоєнних переписів; у який спосіб місто та його околиці стали великою братською могилою; чому ще й досі існує проблема визнання місць масових захоронень об’єктами історичної та культурної спадщини; а також як гармонійна національна політика може запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Вхід на виставку та лекцію — вільний.

Як відомо, 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня, у день, коли 1945 року було звільнено в’язнів нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Читайте також:

Подорож до музею в Аушвіці. ФОТО

Як відбувався погром у Львові улітку 1941 року

Книгою Року-2012 став роман про окупацію Львова нацистами

У Києві відбудеться німецько-український форум про Голокост і пам'ять про нього

Всі матеріали ІП за темою "Голокост"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.