Спецпроект

У "Тюрмі на Лонцького" - виставка про Голокост у Львові

У музеї "Тюрма на Лонцького" до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня розгорнуть історично-документальну виставку "Шоа у Львові". Тим часом у Київ приїде німецька молодь, яка разом із українськими однолітками проведе форум "Українське суспільство і пам'ять про Голокост".

Львівська виставка підготовлена у співпраці Центру наукового дослідження юдаїки у музейних збірках України ім. Фаїни Петрякової, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Львівської обласної філармонії.

Історична експозиція у світлинах та текстових документах розповідає про те, як у 1941-1944 роках нацисти знищили єврейську громаду Львова.

Час і місце заходу: 27-28 січня 2013 року. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

У понеділок, 28 січня о 18:00 засновник Центру ім. Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет, який є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", прочитає публічну лекцію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голокосту, виявленню, дослідженню та упорядкуванню й меморіалізації місць масових страт цивільного населення під час Другої світової війни. 

Мейлах Шейхет — директор благодійної організації "Єврейське відродження", голова Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Американо-українського бюро з прав людини та чинного законодавства, керівник релігійної громади "Турей Загав" у Львові.

Лекція Майлаха Шейхета пояснить, чому у Львові загинуло набагато більше євреїв, аніж тут числилося за даними міжвоєнних переписів; у який спосіб місто та його околиці стали великою братською могилою; чому ще й досі існує проблема визнання місць масових захоронень об’єктами історичної та культурної спадщини; а також як гармонійна національна політика може запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Вхід на виставку та лекцію — вільний.

Як відомо, 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня, у день, коли 1945 року було звільнено в’язнів нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Читайте також:

Подорож до музею в Аушвіці. ФОТО

Як відбувався погром у Львові улітку 1941 року

Книгою Року-2012 став роман про окупацію Львова нацистами

У Києві відбудеться німецько-український форум про Голокост і пам'ять про нього

Всі матеріали ІП за темою "Голокост"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.