Спецпроект

У "Тюрмі на Лонцького" - виставка про Голокост у Львові

У музеї "Тюрма на Лонцького" до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня розгорнуть історично-документальну виставку "Шоа у Львові". Тим часом у Київ приїде німецька молодь, яка разом із українськими однолітками проведе форум "Українське суспільство і пам'ять про Голокост".

Львівська виставка підготовлена у співпраці Центру наукового дослідження юдаїки у музейних збірках України ім. Фаїни Петрякової, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Львівської обласної філармонії.

Історична експозиція у світлинах та текстових документах розповідає про те, як у 1941-1944 роках нацисти знищили єврейську громаду Львова.

Час і місце заходу: 27-28 січня 2013 року. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

У понеділок, 28 січня о 18:00 засновник Центру ім. Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет, який є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", прочитає публічну лекцію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голокосту, виявленню, дослідженню та упорядкуванню й меморіалізації місць масових страт цивільного населення під час Другої світової війни. 

Мейлах Шейхет — директор благодійної організації "Єврейське відродження", голова Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Американо-українського бюро з прав людини та чинного законодавства, керівник релігійної громади "Турей Загав" у Львові.

Лекція Майлаха Шейхета пояснить, чому у Львові загинуло набагато більше євреїв, аніж тут числилося за даними міжвоєнних переписів; у який спосіб місто та його околиці стали великою братською могилою; чому ще й досі існує проблема визнання місць масових захоронень об’єктами історичної та культурної спадщини; а також як гармонійна національна політика може запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Вхід на виставку та лекцію — вільний.

Як відомо, 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня, у день, коли 1945 року було звільнено в’язнів нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Читайте також:

Подорож до музею в Аушвіці. ФОТО

Як відбувався погром у Львові улітку 1941 року

Книгою Року-2012 став роман про окупацію Львова нацистами

У Києві відбудеться німецько-український форум про Голокост і пам'ять про нього

Всі матеріали ІП за темою "Голокост"

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.