РОСІЯ ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ

Відзначення найбільш значущих ювілейних дат в історії Росії буде одним із пріоритетів діяльності Російського історичного товариства і першим із відзначень буде 100-річчя від початку Першої світової війни.

Про це заявив керівник нещодавно створеного Історичного товариства, голова Державної Думи РФ Сергій Наришкін, повідомляє РІА "Новості".

За його словами, товариство відзначатиме віковий ювілей початку Першої Світової війни.

"Вчора підписано розпорядження уряду про створення російського національного оргкомітету з підготовки до ювілею", - сказав він.

Наришкін додав, що інший ювілей, який стане темою загальних зборів, це 20-річчя прийняття нової Конституції РФ в 1993 році. Ще одним пріоритетом в роботі товариства стане участь у підготовці нового підручника історії.

Тим часом провладна партія "Єдина Росія" підготувала для уряду і Кремля кілька заходів до 100-річного ювілею початку Першої світової війни. Список пропозицій є у розпорядженні "Известий".

До річниці планується привести в порядок поховання солдатів російської армії на території Росії, України, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Сербії, Латвії, Литви, Естонії, Греції та Німеччини.

В інтернеті створять онлайн-архів фотодокументів, листів та спогадів солдатів про бойові дії. У Москві можуть побудувати "пам'ятник Світовій скорботі" в пам'ять загиблих на госпітальному судні "Портюгаль", підбитому торпедами з німецької підводного човна в 1916 році.

Російський уряд разом з громадськими організаціями розробить план заходів, які потрібно підготувати до 100-річчя. Частину роботи виконає "Єдина Росія". "У нас є ідея створити окремий партійний проект в пам'ять героїв Першої світової війни", - заявив керівник партійного проекту "Історична пам'ять" Сергій Попов.

Попов повідомив, що в партії, зокрема, обговорюється можливість створення єдиного музею та архіву Першої світової.

Як відомо, у грудні 2010 року Сергій Наришкін (тоді голова адміністрації президента Росії) заявив, що "уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень".

Дивіться також:

Російський антиквар розкопував могили Першої світової на Закарпатті?

Британія хоче нагадати своїй молоді про 100-річчя Великої війни

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".