У Каннах презентували фільм про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ТРЕЙЛЕР

На кіноринку 66-го Каннського кінофестивалю в рамках роботи Українського національного павільйону було презентовано 19 нових фільмів. Серед них - стрічка "Кобзарі" ("Поводир") Олеся Саніна - художня розповідь про знищення кобзарів, яке нібито відбулося в 1934 році.

Про це повідомляє Державна агенція з питань кінематографії.

Продюсери та режисери представили на кіноринку свої стрічки, що перебувають на завершальній стадії виробництва. Серед інших публіка зустріла овацією фільм "Кобзарі" (Поводир)".

Ця стрічка - як і ще 14 із 19 презентованих - стала переможцем конкурсу кінопроектів на отримання державного фінансування і створюються за підтримки Держкіно.

В основу сюжету "Поводиря" - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Aмериканський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні. За якийсь час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні.

Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій.

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. У фільмі грають також актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку. На думку режисера, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

Як відомо, зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Трейлер польського фільму про масові заворушення 1970 року. ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

Трейлер фільму про депортацію кримських татар "Хайтарма". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.