Спецпроект

Польський цвинтар у Биківні встановлений без офіційного дозволу - ЗМІ

Польський меморіал на території заповідника "Биківнянські могили" відкрито без жодного офіційного дозволу. А написи на території цвинтаря досі не погоджені з українською стороною, існує тільки домовленість між президентами Януковичем і Коморовським.

Про це повідомляє "Ґазета польська цодзєннє" [видання правого напрямку] з посиланням на джерела у Раді охорони пам'яті боротьби і мучеництва [РОПБМ - державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП] і на голову РОПБМ Анджея Кунерта.

Як відомо, урочисте відкриття польського цвинтаря в Биківні відбулося у вересні 2012 року за участі президентів України і Польщі.

"Не обійшлося без скандалу, - зазначають польські журналісти. - Через поспішність, з якою відбувалось відкриття цвинтаря, з українською стороною не погодили текст написів, здійснених польською стороною на пілонах при вході".

З метою уникнення скандалу, під час візиту президентів ці написи були затулені польськими прапорами, пише польське видання.

Голова РОПБМ Анджей Кунерт зазначив у розмові з журналістами видання, що протягом кількох місяців українська сторона так і не звернулась із проханням виправити напис і "ми потрактували це як згоду на нього".

 Вхід на польський цвинтар у Биківні. Фото: kazwoy.wordpress.com

За словами чиновника, українські зауваження надійшли до польської сторони вже запізно – перед урочистим відкриттям цвинтаря.

"Питання написів вирішене на найвищих щаблях, це зробили обидва президенти, - наголосив Кунерт у розмові з журналістами видання. - Прошу про це не писати".

Те, що українська сторона ставить під сумнів польські написи, чиновник пояснив "розпорошеною відповідальністю" з боку українців. За словами Кунерта, в Україні немає єдиної інституції, яка б відповідала за такі написи.

Також "Цодзєннє" зазначає, що на побудову польської частини цвинтаря в Биківні Україна не видала полякам формального дозволу. Це випливає із скарги, яку написали до Рахункової палати Польщі неназвані працівники РОПБМ, стверджує видання.

"Українська сторона звільнила нас від отримання офіційних погоджень та дозволів на роботи", - заявив Кунерт.

Інакше вважають анонімні працівники Ради, які були задіяні при будівництві цвинтаря. "Згідно з польським законодавством, реалізація проекту без попереднього отримання дозволів є порушенням" - цитують польських чиновників журналісти.

Видання додає, що сім скринь із рештками поляків-жертв НКВД були вставлені в конструкцію меморіалу і залиті бетоном, тож тепер неможливо встановити точно, скільки там поховано людей. Не можна встановити тепер і те, і скільки з них були поляками і військовослужбовцями.

Національний історико-меморіальний комплекс "Биківнянські могили" відкрили 30 квітня 1994 року. Міжнародний меморіал (він же Польський цвинтар) створено за проектом Лариси Скорик.

У вересні 2012 року президенти України та Польщі Янукович та Коморовський відкрили на території "Биківнянських могил" польську частину меморіалу.

У 2001-2012 роках польські археологи здійснили чотири експедиції на території Биківнянського меморіалу, знайшовши близько 2 тисяч останків, які вони називали польськими. З них удалося ідентифікувати сімох осіб.

У 2011 році Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації.

 Напис при вході. Фото: prezydent.pl

Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо, зазначали історики.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих у Биківні польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами. Також представники інституту повідомляли, що ця точка зору неодноразово доводилася польській стороні на переговорах із представниками Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва.

Нагадаємо, так званий "Український катинський список" складається із 3435 імен польських громадян (поляків, українців, євреєв), які були розстріляні згідно розпорядження ЦК Політбюро ВКП(б) від 5 березня 1940 року.

Близько 500 осіб з цього списку, імовірно, були розстріляні у Харкові, частина - в Биківні, з інших місць розстрілів польських громадян називають Херсон, Дніпропетровськ, Ніжин та Одесу.

У 2012 році президент Коморовський заявив, що Варшава не могла домовитися з українською стороною щодо будівництва меморіалу в Биківні в часи Ющенка, натомість президент Янукович пішов назустріч Польщі.

Читайте також інші матеріали за темою "Биківня"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.